"11" травня 2011 р.Справа № 5016/317/2011(15/11)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю представників сторін:
від ФОП ОСОБА_1 не з'явилися
від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції Чаленко В.В.
від Виконавчого комітету Миколаївської міської ради не з'яивлися
від Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства не з'яивлися
розглянула апеляційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 15.03.2011 р.
у справі № 5016/317/2011(15/11)
за заявою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції
до боржника суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Державний реєстратор Виконавчий комітет Миколаївської міської ради
Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства
про визнання банкрутом
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. прийнято до провадження та призначена до розгляду на 11.05.2011 апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011р. у справі №5016/317/2011(15/11).
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні суду 11.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Справу про банкрутство порушено ухвалою господарського суду від 10.02.2011 року за заявою Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївського обласної дирекції з підстав, передбачених ст. 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі Закон про банкрутство), оскільки боржник неспроможний погасити безспірну кредиторську заборгованість в сумі 846 216,65 грн.
Постановою господарського суду від 15.03.2011р.(суддя Ржепецький В.О.) боржника визнано банкрутом; визнано безспірні грошові вимоги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївського обласної дирекції в сумі 845 895,65 грн.; відкрито ліквідаційну процедуру; визначено, що з дня прийняття цієї постанови строки виконання зобов'язань громадянина- підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Карпова Валерія Володимировича; призначеного ліквідатора зобов'язано здійснити процедуру ліквідації боржника у відповідності з вимогами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 48-49 вказаного Закону; зобов'язано ліквідатора Карпова В.В. повідомити всіх відомих кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно нього, докази надати суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, СПД фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Миколаївської області від 16.03.2011р. по справі №5016/317/2011(15/11) скасувати, у задоволенні заяви кредитора відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права
Зокрема, СПД фізична особа ОСОБА_1 зазначає, що висновок суду про неплатоспроможність боржника є передчасним та безпідставним, оскільки боржник має можливість отримати прибуток та погасити заборгованість перед кредитором, що підтверджується наявними домовленостями із приватними підприємцями щодо укладенння договорів на виконання проектно-будівельних робіт на загальну суму 500 000грн.; шляхом отримання в судовому порядку відшкодування ОСОБА_2, шкоди заподіяної ОСОБА_1 внаслідок ДТП; отримання коштів від можливої реалізації заставленого майна, а також стягнення в судовому порядку аліментів на утримання малолітньої доньки.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, колегія суддів встановила:
ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”(кредитор) та ФОП ОСОБА_1(позичальник) уклали кредитний договір від 31.01.2008р. № 010/01-04/08-44, згідно із п. 1.1. якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 1 064 002. Відповідно до п. 1.1.1. кредит в сумі 974 600грн. призначений для купівлі двох транспортних засобів та двох напівпричепів шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу від 30.11.2007р., укладеного позичальником та ТОВ „Техноторг-Дон”. Пунктом 1.1.2. передбачено, що кредит в сумі 89 402грн. призначений для оплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного договору
ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”( заставодержатель) та ФОП ОСОБА_1 (заставодавець) уклали договір застави транспортних засобів від 31.01.2008р. № 508, згідно із п. 1 якого цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору від 31.01.2008р. № 010/01-04/08-44 зі всіма змінами та додатками до нього, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами яких заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит у розмірі 1 064 002грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору застави транспортних засобів в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору заставодавець на умовах передбачених цим договором передає в заставу належні йому автомобілі:
- марки МАЗ, модель 5440 08, 2007 року випуску, колір синій, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_1, тип Т3 ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ -Е, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований Миколаївським відділом реєстреційно-екземенаційної работи УДАІ УМВС 26.01.2008р., що належить на підставі Свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_3, виданого Миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної работи УДАІ УМВС 26.01.2008р.;
- марки МАЗ, модель 975830-3012, 2007 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_4, тип Т3 НАПІВПРИЧІП БОРТОВИЙ-Е, державний номерний знак НОМЕР_5, зареєстрований Миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р., що належить на підставі Свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_6, виданого миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р.;
- марки МАЗ, модель 5440 08, 2007 року випуску, колір зелений, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_7, тип Т3 ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е, державний номерний знак НОМЕР_8, зареєстрований Миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р., що належить на підставі Свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_9, виданого Миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р.;
- марки МАЗ, модель 975830-3012, 2007 року випуску, колір зелений, номер шасі (кузов, рами) НОМЕР_10, тип Т3 НАПІВПРИЧІП БОРТОВИЙ-Е, державний номерний знак НОМЕР_11, зареєстрований Миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р., що належить на підставі Свідоцтва про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_12, виданого миколаївським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи УДАІ УМВС 26.01.2008р.
За твердженнями банку боржником порушувалися умови вказаного вище кредитного договору, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися платежі відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості, в зв'язку з чим він звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з тФОП ОСОБА_1 -1 030 320,93грн. боргу, який судом першої інстанції рішенням від 14.01.2009р. зі справи № 16/664/08 задоволено, з огляду на обгрунтованість позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2009р. з вказаної справи рішення від 14.01.2009р. змінено в частині сум які підлягають стягненню з боржника, а саме: основний борг за кредитом -953 907, 56грн., несплачені відсотки -60 168, 58грн., пеня -14 762,45грн.
Господарським судом Миколаївської області на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2009р. зі справи № 16/664/08 видано накази про примусове стягнення боргу, на підставі якого 11.12.2010р. та 12.01.2010р. Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавчі провадження.
Відповідно до протоколу проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить СПД ФОП ОСОБА_1 від 10.12.2010р. № 0-15062 транспортні засоби з державними номерними знаками НОМЕР_2, НОМЕР_5 продані ОСОБА_3 за 150 000грн.
Згідно із протоколом проведення аукціону по реалізації рухомого майна, яке належить СПД ФОП ОСОБА_1 від 17.12.2010р. № 11/300/10/з-300 транспортні засоби з державними номерними знаками НОМЕР_8, НОМЕР_11 продані ОСОБА_4 за 97 000грн.
Органом ВДВС 31.12.2010р. прийнято постанову, згідно з якою виконавчий документ -наказ від 22.12.2009р. № 16/664/08, на підставі якого здійснювалось стягнення повернуто ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції. Також в постанові зазначено, що майно, яке є предметом застави реалізовано згідно із вказаними протоколами, кошти перераховано стягувачеві.
Довідкою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” від 10.03.2011р. № С 15-120-1-12-844 підтверджується, що після проведення торгів органом ДВС фактично перераховано банку 193 349,17грн.
В зв'язку з відсутністю іншого майна у боржника та грошових коштів на його рахунках банком прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство СПД ФОП ОСОБА_1 Постановою від 15.03.2011р. з даної справи, боржника визнано банкрутом з підстав зазначених в описовій частині даної постанови.
Таким чином, ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” виконані дії передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у т.ч. ст. 47-49 щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, згідно з якими:
Правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. Заяву про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця можуть подати кредитори, за винятком кредиторів, вимоги яких пов'язані з зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредиторів, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру. Кредитори, вимоги яких пов'язані із зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредитори, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство (ч. 1-2 ст. 47 Закону).
Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці. Направлення кредиторам зазначеної копії постанови господарського суду здійснюється за рахунок громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом. (ст. 48 Закону)
До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори або приватного нотаріуса для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог. Після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини. Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України. Протягом п'яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів. Не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України. (ст. 49 Закону)
З урахуванням викладених обставин справи та норм діючого українського законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно та обгрунтовано прийнято постанову щодо визнання боржника банкрутом.
Посилаючись на укладення попередніх договорів від 01.03.2011р. згідно з п. 1 якого ФОП ОСОБА_5 доручає, а ФОП ОСОБА_1 приймає на себе виконання робіт з виготовлення 2-ох павільйонів, загальною вартістю робіт 412 000грн. та від 25.02.2011р., згідно з п. 1 якого ФОП ОСОБА_6 доручає, а ФОП ОСОБА_1 приймає на себе виконання робіт з виготовлення пересувних будиночків, загальною вартістю робіт 480 000грн. боржник, обгрунтовує можливість погашення заборгованості перед кредитором у найближчий час.
Між тим, відповідно до п. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
З урахуванням положень вказаної статті, колегія суддів не приймає до уваги доводи особи, яка подала апеляційну скаргу щодо можливості отримання прибутку при виконанні вказаних договорів та погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції в майбутньому, оскільки вказані договори не підтверджують факт укладання договорів на виконання робіт та їх виконання боржником.
Крім цього, не можуть бути прийняті до уваги доводи боржника щодо можливості задоволення вимог кредитора за рахунок заставленого майна згідно із договором застави транспортних засобів від 31.01.2008р. № 508, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність заставленого майна при реалізації якого може бути погашена заборгованість у сумі 846 216,65 грн. перед банком, при цьому, слід зазначити що відповідно до вказаної вище постанови ВДВС кошти від реалізації транспортних засобів перераховано кредитору, сума кредиторських вимог банку встановлена з урахуванням отриманих коштів від реалізації транспортних засобів, а відтак господарським судом першої інстанції правомірно відхилено вказані доводи СПД фізичної особи ОСОБА_1
Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на можливість отримання 150 000грн. від „ОСОБА_2” за наслідками розгляду поданого боржником позову до Заводського районного суду м. Миколаєва про відшкодування шкоди, яка виникла внаслідок ДТП, не підтверджені будь якими доказами в порядку передбаченому ст. 32 ГПК України, у зв'язку з чим вказані заперечення не приймаються до уваги.
Доводи боржника про можливість погашення існуючої заборгованості перед банком за рахунок стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини суперечать приписам ст. 179 Сімейного кодексу України, оскільки згідно із п.1 вказаної статті аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням, а відтак витрачання вказаних коштів на власні потреби, зокрема, на погашення кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок здійснення боржником підприємницької діяльності, є не цільовим використанням коштів, порушує права дитини та не може бути доказом можливості погашення боргу. Отже, вказані обставини правомірно відхилені господарським судом при прийнятті постанови.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011р. зі справи № 5016/317/2011(15/11) прийнята із повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та без порушень норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим вказану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 15.03.2011р. зі справи №5016/317/2011(15/11) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддяВ.Т. Пироговський
Судді В.І. Картере
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписано 16.05.2011р.