"10" травня 2011 р.Справа № 5/17-351-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ліпчанської Н.В.
суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Григор'єв В.В. паспорт серія НОМЕР_1 від 25.02.2002р.
від відповідача - ОСОБА_1. по дов. б/н від 21.02.2011р.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян"
на рішення господарського суду Одеської області від 21 березня 2011 року
у справі №5/17-351-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Немезида"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян"
про стягнення 7370,22грн.,
Встановив:
В лютому 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Немезида" (Далі - Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод важкого кранобудування „Краян” (Далі - Завод) про стягнення заборгованості у сумі 3500,00 грн., штрафу у сумі 3500,00 грн. та пені у сумі 370,22 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство посилається на неналежне виконання Заводом умов договору, а саме несплату наданих юридичних послуг за травень 2010р.
Відповідач у судові засідання суду першої інстанції не з'являвся, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2011р., винесеним суддею Погребною К.Ф. позов задоволено частково. Суд стягнув з Заводу 3500,00 грн. заборгованість 3500,00 грн., штраф 289,84 грн., пеню 102,00 грн. держмито та 236,00 грн. витрати на ІТЗ судового засідання. В решті позову відмовлено.
Обґрунтовуючи зазначене рішення, місцевий господарський суд зазначив, що згідно статті 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Завод звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 01.02.2010р. Товариство та Завод (Замовник ) уклали Договір про надання юридичних послуг № 1/02. (а.с.9-12)
Відповідно до п. 2.1. Договору Товариство зобов'язується надавати Замовнику визначені договором юридичні послуги, а відповідач зобов'язується відповідно до п. 3.1. оплатити такі послуги.
Відповідно до п.2.1. послуги надаються шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів відповідача в органах судової влади (представництва відповідача в загальних, господарських, адміністративних судах України).
Згідно п. 4.1. На підтвердження факту надання позивачем відповідачу послуг відповідно до умов договору складається акт виконання робіт. За надані послуги Завод виплачує Товариству щомісяця плату в розмірі 3500,00грн. на підставі акту виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з моменту його підписання (п. 4.1 Договору).
Також, відповідно до п. 5.1. у випадку порушення умов договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
На виконання умов Договору позивач надав юридичні послуги, що підтверджується актами здавання-прийняття послуг від 26.02.2010р., 31.03.2010р., 30.04.2010р. та 31.05.2010р. до Договору № 01/2 від 01.02.2010р. підписаними Сторонами та скріпленими печатками. (а.с.13-16)
Завод за надані послуги розрахувався частково, а саме оплату послуг було здійснено за три місяці з лютого по квітень 2010р. у сумі 10500,00грн., заборгованість залишилася за травень 2010р. у сумі 3500,00 грн.
Крім того, відповідно до п. 5.7. Договору за необґрунтовану відмову від надання послуг за Договором, окрім оплати передбаченої, Замовник сплачує юридичній фірмі штраф у розмірі 100% від суми вказаної п. 4.1. Договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, щодо частково задоволення майнових вимог позивача.
Скаржник ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України і не були доведені ті обставини, на які боржник посилався як на підставу своїх доводів та вимог.
Вищезазначене повністю спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення майнових вимог позивача.
Керуючись ст.ст.99; 101; 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод важкого кранобудування "Краян" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2011р. у справі №5/17-351-2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Н.В.Ліпчанська
Суддя Е.І.Андрєєва
Суддя П.Ф.Мацюра