Справа № 22а-2292/11
Копія
04 травня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д.. (головуюча)
Пастощука М.М., Купельського А.В.
при секретарі: Басюр А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі на рішення Городоцького районного суду від 30 серпня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі про стягнення підвищення до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»..
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі просить скасувати рішення Городоцького районного суду від 30 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішенням позов задоволений частково. Постановлено зобов'язати УПФУ в Городоцькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_4 надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р. відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з УПФУ в Городоцькому районі на користь ОСОБА_4 37 грн. сплачених витрат на ІТЗ розгляду справи та на користь позивача з державного бюджету 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що в рішенні суду не вказано, яку саме суму брати для розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. Законом України № 2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету, а не із бюджету ПФУ, а тому в діях УПФУ в Городоцькому будь-яких порушень немає. На законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Крім того суд безпідставно стягнув з управління на користь позивача витрати на ІТЗ розгляду справи.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.
Проте УПФУ в Городоцькому районі позивачу підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України № 2195-VІ не виплачувалося в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.07.2010 р.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, та те, що в 2009, 2010 роках зміни в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилися, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення УПФУ в Городоцькому районі права позивача на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції яка діяла до 01.01.2006 р. та обґрунтовано частково задоволив позовні вимоги.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги і спростовуються наступними обставинами.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи про те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов'язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, за правилами якого розглядалася справа, Пенсійний фонд не звільнений від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином посилання в апеляційній скарзі на те, що стягнувши на користь позивача з УПФУ судові витрати (витрати на ІТЗ розгляду справи), суд вийшов за межі позовних вимог є безпідставними
Інші підстави для скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуюча: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно суддя апеляційного суду М.М. Пастощук
Головуючий у І інстанції -Шинкоренко С.В. Справа № 22а-2292
Доповідач -Пастощук М.М. Категорія № 10.3.1