Справа № 22ц-985/11
Копія
05 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого-судді Баса О.Г.,
суддів: Гринчука Р.С., Карпусь С.А.,
при секретарі: Дідик А.Б.,
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Рудоуправління ім. Кірова”, Саксаганської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Кривого Рогу, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - територіальне управління Держгірпромнагляду Дніпропетровської області, про визнання незаконним акта комісії з розслідування причини виникнення професійного захворювання про відмову підписати акт за формою П-4 та його скасування, про зобов'язання комісії з розслідування скласти акт за формою П-4 про хронічне професійне захворювання та про відшкодування моральної шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 1 грудня 2010 року, -
встановила:
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного підприємства „Рудоуправління ім.. Кірова” (далі -управління), Саксаганської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Кривого Рогу (далі -СЕС) із вищевказаним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що до серпня 1974 року працював на шахті „Північна”, правонаступником якої є управління, звільнився за станом здоров'я. В 2008 році лікарсько-експертною комісією йому було встановлено діагноз професійного захворювання в зв'язку з роботою тривалий час під землею з підвищеною концентрацією пилу. Адміністрацією управління було сформовано комісію для розслідування хронічного професійного захворювання, яка фактично ухилилася від розслідування, відмовилася підписати акт. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки вони суперечать Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Управління належним чином не організувало розслідування причин захворювання, не здійснило відповідний контроль за діями комісії, допустило навмисне порушення закону.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 1 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд виходив з того, що дії комісії повністю узгоджувалися з нормами вищевказаного порядку, оскільки після звільнення з роботи у відповідача в 1974 році, позивач тривалий час працював на інших роботах зі шкідливими факторами, зокрема і такими, що можуть призвести до виявленого у ОСОБА_1 захворювання.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення, задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що суд не залучив до участі в справі ТОВ „Гірник”, де він востаннє працював в умовах, в яких може виникнути професійне захворювання, не було залучено також відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Судом не досліджено правомірність відмови членів комісії, яка розслідувала причини виникнення професійного захворювання, від підписання акту.
В суді ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
В судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник управління в письмовій заяві проти апеляційної скарги заперечив та зазначив, що рішення суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Заслухавши учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд неповно з'ясував обставини справи, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права та невірного вирішення спору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1964 року до 1974 року працював в рудоуправлінні, був задіяний на підземних гірничих роботах зі шкідливими умовами праці, звільнений за станом здоров'я. Після звільнення і до 1994 року він тривалий час працював на інших підприємствах зі шкідливими умовами праці, зокрема, на підземних пиломістких роботах. 16.09.2008 року висновком центральної лікарсько-експертної комісії ДУ „Інститут медицини праці” клініки професійних захворювань позивачу було встановлено діагноз: пневмоконіоз, пізній розвиток першої стадії, захворювання професійне, пов'язане з виконанням робіт в умовах підвищеної концентрації пилу. В зв'язку з цим діагнозом на адресу управління було направлено повідомлення про профзахворювання за №38/1463 від 16.09.08. На підставі повідомлення власником було створено комісію з розслідування причин профзахворювання, яка склала акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 24.12.09. за формою П-4, в якому не було встановлено причинного зв'язку між захворюванням ОСОБА_1 та його роботою в управлінні. В зв'язку з відмовою від підпису, членами комісії складено акт відмові від підпису акту розслідування.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи.
Процедура розслідування та обліку випадків хронічних професійних захворювань передбачена ст.ст. 68-74 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25.08.04. №1112.
Порядок повідомлення про професійне захворювання та проведення розслідування причини виникнення професійного захворювання регламентований ст.ст. 75-82 вказаного Порядку.
Особливості розслідування причин професійних захворювань у непрацюючих пенсіонерів встановлений ст.ст. 86-87 цього ж Порядку.
Статтею 68 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженою постановою КМУ від 25.08.04. №1112, зокрема передбачено, що професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника, відповідно до ст. 70 Порядку, визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий.
Відповідно до ст. 74 цього ж нормативного акту, у разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.
Статтею 75 Порядку встановлено, що спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3, яке надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання.
Вказані вимоги були дотримані клінікою професійних захворювань ДУ „Інститут медицини праці”, що підтверджується, зокрема, випискою з історії хвороби №1141 від 24.09.2008 року, повідомленням про професійне захворювання (форма П-3), від 16.09.2008 року №38/1463, листом головного лікаря ДУ „Інститут медицини праці академії медичних наук України” від 30.12.09. №2/197.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Порядку, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання. Роботодавець зобов'язаний подати комісії з розслідування дані санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу. У разі відсутності даних санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, роботодавець за власні кошти негайно організовує дослідження умов праці.
В обов'язки комісії відповідно до ст. 78 Порядку, зокрема входить розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; скласти акт розслідування профзахворювання за формою П-4, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4. Акт П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області.
Керівництвом ДП „Рудоуправління ім. Кірова” було створено відповідну комісію, яка не повністю виконала покладені на неї Порядком завдання.
Суд помилково прийшов до висновку про те, що комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 було дотримано вимог Порядку.
Комісією фактично не було проведено розслідування випадку захворювання, не встановлено обставини та причини професійного захворювання, не відображено заходи щодо запобігання його розвиткові, не виявлено осіб, які допустили порушення норм відповідного законодавства.
Хоча нормами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25.08.04. №1112, з метою встановлення всіх даних, зазначених у ст. 78, комісії надано відповідні повноваження при проведенні розслідування, однак в даному вона ними не скористалася, провела розслідування поверхнево та однобічно.
Зокрема, не були витребувані додаткові матеріали у відповідних осіб, підприємств, установ та організацій, не вирішено питання про залучення до участі в роботі експертів.
Комісією не враховано, що складання акут за формою П-4 та відображення в ньому всіх даних, зазначених в Порядку, є її обов'язком а не правом. Можливість відмови від підписання акту, яка передбачена ст.78 Порядку не звільняє комісію від цього обов'язку.
В даному випадку відмова комісії від підписання акту не аргументована. Оскільки зі змісту ст. 78 Порядку слідує, що відмова членів комісії від підписання акту може мати місце в разі незгоди із даними, зафіксованими в ньому, тому враховуючи зміст конкретного акту, відмова комісії від його підписання не відповідає фактичним обставинам.
Оскільки роботодавцем -ДП „Рудоуправління ім. Кірова” в судовому порядку не було оскаржено рішення Інституту щодо зв'язку захворювання ОСОБА_1 із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу відповідно до ст. 74 Порядку, тому ці дані вважаються достовірними, і ставити їх під сумнів з боку комісії незаконно.
Вказаним обставинам суд не дав належної оцінки та прийшов до помилкового висновку про виконання комісією всіх покладених на неї Порядком функцій.
В зв'язку з ігноруванням комісією з розслідування своїх обов'язків, ОСОБА_1 позбавлений права на отримання страхових виплат відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Про це позивача було повідомлено листом №104/04 від 15.02.2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шепетівському міськрайоні Хмельницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в даному випадку апелянтом не надано доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди, тому в цій частині рішення суду є законним.
Наявні в матеріалах справи квитанція адвоката ОСОБА_3 про отримання 200 грн. за надання правової допомоги та договір про надання юридичних послуг від 20 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 свідчить про понесення позивачем витрат на оплату правової допомоги в сумі 200 грн., які підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 1 грудня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати незаконним акт комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання про відмову у підписанні акта за формою П-4 від 24 грудня 2009 року та скасувати.
Зобов'язати Державне підприємство „Рудоуправління імені Кірова” скласти акт за формою П-4 про хронічне професійне захворювання, отримане ОСОБА_1 під час роботи.
Стягнути з Державного підприємства „Рудоуправління імені Кірова” на користь ОСОБА_1 200 грн. витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук
Головуючий у першій інстанції -Горщар А.Г. Справа № 22ц-985
Доповідач -Гринчук Р.С. Категорія 26