Справа № 22а-2943/11
Копія
27 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д.(головуюча)
Пастощука М.М., Купельського А.В.
при секретарі: Пещанюк Л.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Полонському районі на рішення Полонського районного суду від 27 серпня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії дитині війни.
Заслухавши доповідь судді, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Полонському районі просить скасувати рішення Полонського районного суду від 27 серпня 2010 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказаним рішення позов задоволений. Постановлено визнати протиправною відмову УПФУ в Полонському районі щодо перерахунку ОСОБА_4 пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано УПФУ в Полонському районі провести нарахування і виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. та з 1 січня 2010 р. по 31 травня 2010 р. включно, з урахуванням проведених виплат, та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 сплачені судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.
В обґрунтування незаконності рішення зазначається, що розмір надбавок дітям війни визначений постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р., і згідно якої позивачу здійснюється виплата підвищення до пенсії як «дитині війни». Суд не взяв до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Таким чином мінімальний розмір пенсій за віком у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, не застосовується для обчислення підвищень до пенсії. На законодавчому рівні не визначено джерела фінансування відповідних коштів, порядок нарахування та органи, які повинні виплачувати підвищення до пенсії дітям війни.
В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день, час і місце слухання справи повідомленні у встановленому законом порядку.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-VІ від 18.11.2004 р. На підставі вказаного Закону позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.
Проте УПФУ в Полонському районі підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України № 2195-VІ позивачу не виплачувалося в періоди з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р., та з 1 січня 2010 р. по 31 травня 2010 р.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Давши належну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи положення п. 12 ч. 1 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, та те, що в 2009, 2010 роках зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилися, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неправомірність відмови УПФУ в Полонському районі щодо перерахунку позивачу пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та обґрунтовано задоволив позовні вимоги.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлені судом правильно, що є підставою згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що підвищення до пенсії повинно виплачуватись у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є необґрунтованими.
Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України N 530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи про те, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, а саме пенсії за віком, по інвалідності та по втраті годувальника, є безпідставними.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не ґрунтується на законі і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат підвищення до пенсії, оскільки відсутність коштів не може бути підставою невиконання зобов'язань встановлених ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону № 2195-VІ від 18.11.2004 р.
Інші підстави для скасування постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Полонському районі залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду від 27 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі -з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуюча: підпис Судді: підписи
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук
Головуючий у І інстанції -Горгулько Н.А. Справа № 22а-2943
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 10.3.1