"11" травня 2011 р.Справа № 26/17-1534-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 18.04.2011р.;
від відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал”;
до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю „ІНЖСИСТЕМА” ;
про стягнення 423850 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юртал»(далі -Позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖСИСТЕМА»(далі -Відповідач) про стягнення 423 850, 00 грн. авансу, який був отриманий відповідачем відповідно до Контракту на виконання робіт з реконструкції адміністративних будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 6/1, 6/2, 6/3 від 16.06.2005р., але не був використаний відповідачем та не повернутий відповідно до п. 19.7 Контракту.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 423 850, 00 грн. невідпрацьованого авансу, що є боргом відповідача перед позивачем, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з позначкою органу зв'язку «за вказаною адресою адресата нема». Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи виходячи з такого.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., у даному випадку позначка «за вказаною адресою адресата нема»з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Крім того, під час розгляду справи представником Позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.04.2011р., згідного якого відповідач за адресою (наявна адреса у справі): м. Одеса, провулок Сабанський б. 2, кв. 2 відсутній.
Тому, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.
16.06.2005р. між сторонами у справі було укладено Контракт на виконання робіт з реконструкції адміністративних будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 6/1, 6/2, 6/3.
Згідно п. 3.1 даного Контракту вартість робіт по об'єкту оцінюється договірною ціною і складає 126 375 000, 00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 15.06.2007р. до вказаного контракту, ТОВ «Інжсистема»(як генпідрядник) повинно було протягом 48 місяців виконати у повному обсязі роботи щодо реконструкції будівель, а ТОВ «Юртал»(як замовник) повинно було сплати йому договірну вартість зазначених робіт, що визначалась п. 3.2 Контракту як динамічна, тобто така, що підлягала уточненню в ході виконання робіт.
Судом встановлено, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, здійснив реконструкцію адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 6/1 та здійснив часткову роботу по реконструкції будівель за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 6/2, 6/3. Зазначене підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 31.07.2007р., підписаним сторонами по справі, з якого вбачається, що відповідач здійснив роботи на загальну суму 57 012 429,93 грн., а позивач в свою чергу перерахував йому зазначену суму коштів за їх виконання.
В п. 5.6. Контракту вказано наступне: «Замовник не пізніше 20 днів до початку виконання робіт перераховує у вигляді авансу 30 відсотків вартості матеріальних ресурсів. Генпідрядник зобов'язується використати отриманий аванс на придбання та поставку необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів на протязі трьох місяців після отримання авансу та надати замовнику інформацію про кількість та вартість придбаних ресурсів.»
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував на рахунок відповідача аванси за вищевказаним контрактом на загальну суму 423 850, 00 грн., що підтверджується витягами з рахунку позивача, а саме: від 20.08.07р.; 19.09.07р.; 25.09.07р.; 07.11.07р.; 12.12.07р.; 26.12.07р.; 26.03.08р.; 03.06.08р.; 24.06.08р.; 14.07.08р.; 28.07.08р.; 12.08.08р.; 28.08.08р.; 09.09.08р.; 26.09,08р.; 09.10.08р.; 04.11.08р.; 12.11.08р.; 08.12.08р.; 22.12.08р.; 16.01.09р.
Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання, перерахував на рахунок відповідача аванс в розмірі 30% вартості матеріальних ресурсів по вказаному контракту.
Враховуючи сплив строку виконання робіт, позивач 09.06.2009р. звернувся до відповідача з претензію від 09.06.2009 № 4/12, в якій просив погасити заборгованість по невикористаними авансовим платежам у сумі 423 850,00 грн.
Наявність заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між позивачем та відповідачем станом на 15.06.2009р.
Судом встановлено, що листом від 15.06.2009р. № 10/12 відповідач визнав зазначену заборгованість в сумі 423 850,00 грн. та просив надати відстрочку для її повернення до 30.09.2009р., але на зазначену дату заборгованість не погасив.
01.08.2007р. сторони по справі уклали додаткову угоду до Контракту від 16.06.2005р., доповнивши його п. 19.7 Контракту наступного змісту: «у випадку розірвання Контракту за взаємною згодою, сторони зобов'язані здійснити остаточні грошові взаєморозрахунки по фактично виконаним роботам. Генпідрядник зобов'язаний повернути Замовнику залишок невикористаних авансових платежів на протязі п'яти банківських днів з моменту розірвання Контракту».
Відповідно до Угоди від 15.10.2009р. про розірвання Контракту від 16.06.2005р. позивач та відповідач дійшли до взаємної згоди щодо до розірвання вищезазначеного Контракту.
Згідно з п. 3 даної Угоди: «зобов'язання сторін по Контракту припиняються з моменту набрання Угодою чинності, крім п. 19.7 Контракту, який діє до його повного виконання».
30.10.2009 позивач звернувся до відповідача з повторною претензією, але відповіді на неї на час розгляду справи не отримав. Повернення авансових платежів на час розгляду справи відповідач не здійснив.
Таким чином, судом встановлено, що обов'язком відповідача у відповідності з положеннями Контракту від 16.06.2005р. є повернення невикористаних авансових платежів на протязі п'яти банківських днів з моменту розірвання Контракту.
В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 172 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав, у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 193, 202 ГК України та ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно зі ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено факт порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за контрактом про повернення невикористаних авансових платежів на протязі п'яти банківських днів з моменту розірвання Контракту.
Аналізуючи у сукупності наведені вище обставини справи та норми матеріального права господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІНЖСИСТЕМА” ( 65014, м.Одеса, пров. Сабанський ,2, кв. 2; код ЄДРПОУ 33387272, рахунок № 26007311043901 в АБ „Південний”, МФО 328209 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Юртал” ( 65014, м. Одеса, пров. Сабанський 2, кв.2; код ЄДРПОУ 32400669, рахунок № 26008310735101 в АБ „Південний”, МФО 328209 ) -заборгованість в сумі 423850 (чотириста двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят) грн., державного мита в сумі 4238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 16 травня 2011 року.