"16" травня 2011 р.Справа № 35/17-753-2011
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" м.Іллічівськ
про стягнення 24000грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №36 від 01.01.11р.
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №107 від 18.03.11р.
В судовому засіданні 05.05.11р. по справі було оголошено перерву до 16.05.11р. о 09:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№997/2011 від 01.03.2011р.) до товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" м.Іллічівськ про стягнення штрафу за невірно вказаний код вантажоодержувача при оформлені перевізних документів в сумі 24000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.11р. порушено провадження у справі №35/17-753-2011.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" надіслав на адресу господарського суду Одеської області пояснення по справі №ДСЮ 01/17 від 25.03.11р.(вх.№10189/2011 від 05.04.11р.), згідно яких .
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" м.Іллічівськ звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою №147 від 11.04.11р. (вх№1961/2011 від 12.04.11р.) в порядку ст. 60 ГПК України до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень про тлумачення умов договору перевезення від 23.09.10р. згідно залізничних накладних №42692889, №42692890, №42692891 в частині відповідальності вантажовідправника.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.11р. №35/17-2011-495 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" №147 від 11.04.11р. (вх№1961/2011 від 12.04.11р.) повернуто без розгляду, в порядку п.4 ст. 63 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою №184 від 28.04.11р. (вх№2355/2011 від 28.04.11р.) в порядку ст. 60 ГПК України до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про тлумачення умов договору перевезення від 23.09.10р. згідно залізничних накладних №42692889, №42692890, №42692891 в частині відповідальності вантажовідправника.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.11р. №35/17-2011-632 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" №184 від 28.04.11р. (вх№2355/2011 від 28.04.11р.) повернуто без розгляду, в порядку п.6 ст. 63 ГПК України.
За клопотанням представника відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2011р. строк розгляду спору по справі №35/17-753-2011 продовжено до 16.05.11р., в порядку ст.69 ГПК України.
12.04.11р. представник відповідача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням (вх.№11157/2011) про витребування доказів, в якому просить суд витребувати з Одеської залізниці належним чином завірені докази перевірки 23.09.10р. працівниками товарної контори станції відправлення Іллічівськ Одеської залізниці накладних №42692889, №42692890, №42692891 на відповідність зазначених в них даних через систему АРМ товарного касира.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.11р. клопотання ТОВ "МЕТЕКС" про витребування доказів -задоволено, витребувано у Одеської залізниці належним чином завірені докази перевірки 23.09.10р. працівниками товарної контори станції відправлення Іллічівськ Одеської залізниці накладних №42692889, №42692890, №42692891 на відповідність зазначених в них даних через систему АРМ товарного касира.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та направити справу за підвідомчістю до адміністративного суду, згідно наданого відзиву на позов №141 від 07.04.11р.(вх.№11159/2011 від 12.04.11р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що в позовній заяві не міститься відомостей про жодні наслідки(збитки, шкоду), які настали для залізниці внаслідок дій відповідача, тому відсутні підстави для відповідальності, яка передбачена договором залізничного перевезення вантажів(накладною). Крім того, під час оформлення перевізних документів 23.09.10р. працівниками товарної контори відправлення Іллічівськ Одеської залізниці накладні №42692889, 42692890, 42692891 було піддано перевірці на відповідність зазначених в них даних через систему АРМ товарного касира. При чому, про невідповідність даних, які містяться в накладних вантажовідправника - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" повідомлено не було. Також відповідач зазначає про те, що зазначення лише неправильного коду в накладній не встановлює складу правопорушення зазначеного в ст.122 Статуту залізниць України, для якого, окрім неправильного коду -необхідним елементом також є й неправильна адреса.
05.05.11р. відповідач подав клопотання (вх.№14068/2011) про зменшення розміру штрафних санкцій, згідно якого просить суд врахувати ту обставину, що відправлення вантажу за накладними №42692889, 42692890, 42692891 збитків залізниці не завдало, а сума штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі від вартості перевезення є надмірною, становить суму, розмір якої в 400 разів перевищує суму прибутків отриманих за проведення даної господарської операції, з посиланням на ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, та на п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки ст. 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
23.09.2010р. зі станції відправлення Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" (відправник) відправив порожні вагони з під вивантаження, відправлених на адресу ст. Головна Кривий Ріг Придніпровської залізниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Арселор-Міттал Кривий Ріг" (одержувач), що підтверджується залізничними накладними №42692889, 42692890, 42692891.
29.09.2010р. складений акт загальної форми №12539 згідно з яким зафіксовано, що у накладних невірно зазначено код вантажоодержувача(було зазначено 5343 замість 3437).
На станцію відправлення булла надана телеграма №1345 від 29.09.10р. для підтвердження правильного коду вантажоодержувача.
02.11.10р. позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" претензію з вимогою оплатити штраф у розмірі 24000грн.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем, вартість штрафу становить 24000грн., виходячи із вартості провізної плати 4800грн.
Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" м.Іллічівськ про стягнення штрафу за невірно вказаний код вантажоодержувача при оформлені перевізних документів в сумі 24000грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна -є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти все що приймає до перевезення.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем було невірно зазначено код вантажоодержувача, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
За таких умов, суд вбачає вину Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС", на яку вказує позивач, що підтверджується накладними №42692889, 42692890, 42692891 від 23.09.10р. та актом загальної форми від 29.09.10р. №12539.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Здійснений позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" м.Іллічівськ про стягнення штрафу за невірно вказаний код вантажоодержувача при оформлені перевізних документів в сумі 24000грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 240грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТЕКС" (65000, м. Одеса, Французький бульвар, 85, код ЄДРПОУ 20981508) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ АБ Експрес Банк м. Дніпропетровська, МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) штраф у сумі 24000 (двадцять чотири тисячі)грн., витрати по сплаті держмита на суму 240(двісті сорок)грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 18.05.2011р.