10.05.2011
Справа № 22ц- 1447/2011 Головуючий в 1 інстанції
Ратушна В.О.
Категорія 48 Доповідач Фурман Т.Г.
Ухвала
іменем України
2011 року травня місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого: Пузанової Л.В. ,
суддів: Стародубця М.П., Фурман Т.Г.,
при секретарі: Третьяковій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,
В вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого після розірвання шлюбу за згодою батьків визначено з нею.
Дитина є інвалідом, потребує індивідуального догляду, матеріальних витрат на утримання, й перебуває на її утриманні, а відповідач матеріальної допомоги не надає.
Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно починаючи з 06.09.2009 року до повноліття дитини, стягнути щомісячно на її утримання 500 грн., так як вона проживає разом з дитиною інвалідом, яка потребує постійного догляду та піклування та додаткові витрати на дитину щомісячно по 1374, 63 грн. ( половину вартості витрат на оплату послуг доглядальниці за дитиною та памперси), та одноразово половину додаткових витрат на придбання тутор та ортопедичного взуття для дитини в сумі 2864,54 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 січня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн, щомісячно, починаючи з 09.09.2010 року і до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 одноразові додаткові витрати у розмірі 2864,54 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
В частині стягнення аліментів суд допустив рішення до негайного виконання.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29.03.2011 року у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісячно 500 грн. на її утримання та 1374,63 грн. додаткових витрат ( оплата за послуги доглядальниці, витрати на памперси ) відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення суду першої інстанції змінити, задовольнивши її вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 доводи апелянта не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками дитини-інваліда ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання батьками шлюбу проживає разом з матір'ю.
При вказаних обставинах та зважаючи на встановлений ст. 180 СК України обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд обґрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання сина і визначив розмір утримання у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч. 3 ст. 181, ст.. 184 СК України, проти застосування якої у спірних правовідносинах відповідач не заперечує.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст.. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені за умови надання позивачем доказів того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, та зважаючи на те, що таких доказів позивачка не надала, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для стягнення аліментів за минулий час і вважає, що суд обґрунтовано відповідно до ч.1 ст.. 191 СК України стягнув аліменти на утримання дитини з дня пред'явлення позову, тобто з 09.09.2010 року.
Із матеріалів справи вбачається, що за єдиним відомим місцем роботи відповідач отримує середню заробітну плату 1120,59 грн. щомісячно, інші доходи відповідача не встановлені.
Згідно ч. 1 ст.. 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і піклується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною інвалідом та піклування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Оскільки позивачка факт необхідності постійного стороннього догляду та піклування за дитиною-інвалідом, підтвердженого відповідним документом закладу охорони здоров'я, не довела, та зважаючи на встановлений судом факт відсутності платоспроможності відповідача надавати позивачці матеріальну допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність передбачених ст..88 СК України підстав для стягнення аліментів на її користь.
У відповідності до ст.. 185 СК України суд притягнув відповідача до участі у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами, стягнувши з нього половину вартості тутор, ортопедичного взуття для дитини в розмірі 2846,54 грн..
При цьому суд врахував обставини, що мають істотне значення, матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні заявлених вимог про стягнення з відповідача щомісячно додаткових витрат пов'язаних з оплатою послуг доглядальниці та витрат на придбання памперсів, суд апеляційної інстанції не встановив факту про те, що за наявними у відповідача доходами він може брати участь у додаткових витратах у розмірі більшому ніж це визначив суд.
Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ЦПК України та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Рішення суду та додаткове рішення цього суду постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 січня 2011 року та додаткове рішення цього суду від 29.03.2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді