06.05.2011
Справа 22а- 1972 головуючий в суді 1 інстанції Кравченко К.В.
Категорія 10.3.1 доповідач Орловська Н.В.
2011 року травня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого Орловської Н.В.
Суддів Кутурланової О.В.
Ігнатенко П.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009р.
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»
Встановила :
19 грудня 2008р. ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного Фонду України в Скадовському районі Херсонської області ( надалі УПФ) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, вказуючи, що має правовий статус дитини війни та право на доплату до пенсії, встановлену Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. № 2195-1У в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Всупереч рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., та від 22.05.2008р. якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет на 2007р та на 2008р., в тому числі і зупинення дії ст. 6 Закону України № 2195-1У, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення пенсії.
Просила поновити пропущений строк звернення до суду із позовом за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р., пропущений з поважних причин. Зобов'язати здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»і забезпечити виплату її заборгованості за період 2006 -2008 роки в сумі 2733,30 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009р. позовні вимоги задоволені частково. Поновлено пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01 січня 2006р. по 31 грудня 2007р.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Скадовському районі Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р., та з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. за рахунок коштів Державного бюджету України. В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3, 40 грн..
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області посилається на незаконність судового рішення, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Державним Бюджетом України за 2007-2009р. не передбачене повне фінансування зазначених позивачем виплат.
Письмових заперечень до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши під час письмового провадження повноту встановлених обставин та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. № 2195-1У ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону №2195 запроваджені не були.
Дія вказаної норми закону зупинена згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006р. № 489-У із урахування ст. 111 цього Закону. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-У визнано неконституційними.
Також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10 рп2008 визнані неконституційними норми Закону України від 28.12.2007р. № 107-1У «Про Державний бюджет на 2008р про внесення змін, зокрема, до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Після ухвалення наведених рішень Конституційного Суду України продовжила дію ст. 6 Закону України № 2195-1У, тоді як відповідач, як орган уповноважений здійснювати призначення та виплату пенсій і доплат до них, відповідні нарахування до пенсії позивача в обсязі встановленому вказаною нормою Закону не здійснив, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із доплатою щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача визнав незаконною.
Позбавлені правового обґрунтування доводи апеляційної скарги відносно законодавчої невизначеності розрахункового критерію для обчислення, витребуваної позивачем доплати, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05. 1997р. № 523,( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення і призначення зазначених пенсій здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення цієї постанови стосовно критеріїв визначення розміру пенсій відповідають змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р.№2195.
Отже розрахунковим критерієм для призначення пенсії зазначеним категоріям осіб є мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі ч.3 ст. 28 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-1У .
Крім того, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а також враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-1У, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що при розрахунку пенсії, передбаченої ст.6 Закону України № 2195 визначений цими нормами розмір виплати позивачу не може бути зменшені межами виплат, встановленими п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», діючої з 22.05.2008р.
Також неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача, позбавленого можливості реалізації програми з доплат дітям війни через недостатність їх бюджетного фінансування, оскільки питання фінансування передбачених законодавством виплат не є предметом спору у даній справі, а недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на відповідача обов'язків у спірних правовідносинах виходять за межі заявлених вимог та не є предметом судового розгляду.
Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що право на захист порушених прав у позивача виникло з 09 липня 2007р. і відбувалось періодично кожного місяця . Адміністративний позов поданий до суду 19 грудня 2008р. із пропуском річного строку, встановленого ч.1 ст.99 КАС України ( в редакції, що діяла до 30 липня 2010р.), який обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав чи свобод. При розгляді справи поважних причин для поновлення вказаного строку судом встановлено не було.
Пропущення строку звернення з адміністративним позовом є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за період з 09.07.2007р. по 18.12.2007р. згідно положень ст. 100 цього Кодексу. Рішенням суду відновлений пропущений позивачем строк звернення за період з 01.01.2006р по 31.12.2007р., проте поважних причин судом встановлено не було.
Отже судове рішення у наведеній частині слід скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог.
В решті постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування у цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -
Постановила :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009 р. в частині поновлення пропущеного строку звернення до суду, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007р. по 18.12.2007р. скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_3 у поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог щодо стягнення з управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 09.07.2007р. по 18.12.2007р.
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2009р. залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності через п'ять днів після направлення копії, особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Судді