ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
03 квітня 2008 р.
Справа № 14/6
за позовом ЗАТ "Меркурій Холдинг групп"
пр.Промислова,11, м.Калуш, Калуський район, 77300
до відповідача ВАТ "Оріана"
вул.Євшана,9, м.Калуш, Калуський район, 77300
Cуддя Булка Володимир Ігорович
При секретарі Кріцак Василь Мирославович
Представники:
Від позивача: Попадинець Л.П., представник, довіреність № б/н 5 від 21.01.08р.
Від позивача: Скачко Н.С., представник, довіреність № 1 від 21.01.08р.
Від відповідача: не з"явились
Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: поданий позов про визнання недійсним останнього пункту додатку №1 до договору оренди приміщень від 10.12.2003 року укладеного між ВАТ "Оріана" та ЗАТ "Меркурій Холдинг групп", яким передбачено, що крім орендної плати Орендар сплачує всі обов"язкові платежі, податки та збори, які пов"язані з утриманням орендованого майна (плату за землю, інші платежі) та інші витрати на утримання орендованого майна.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з"явився двічі.
За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.
Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.12.03 між сторонами укладено договір оренди приміщення.
Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору, орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) одержує в користування нежилі приміщення: корпус 760 Б-3 (інв. №269309), площею 952 м2; корпус 760 Б-7 (інв. №269289), площею 508,8 м2; корпус 760 Б-9 (інв. №269241), площею 625,3 м2; корпус 760 Б-16 (інв. №269265) площею 270 м2; корпус 760 Б-1 (інв. №581869) площею 666 м2: для здійснення будівельно-монтажних робіт, розташовані за адресою: м.Калуш, промислова зона, що підтверджено актом приймання-передачі майна від 27.01.03, що знаходиться в матеріалах справи.
В судовому засіданні позивач зазначив, що розрахунок орендної плати проведено ваідповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 за №786.
Як вбачається з матеріалів справи, експертна вартість майна, що передається в оренду, згідно із звітом ТзОВ "ЕКА-Захід" "Про оцінку будівель адміністративно-виробничого призначення ВАТ "Оріана" ДП фірма "Аверс" складає 444 370,00грн. без ПДВ.
Розрахунок орендної плати за користування майном зафіксований у додатку №1 до договору, яким також передбачено, що крім орендної плати орендар (позивач) сплачує всі обов"язкові платежі, податки та збори, які пов"язані з утриманням орендованого майна (плата за землю, іші платежі) та інші витрати на утримання орендованого майна.
Позивач в засіданні суду зазначив, що пункт додатку №1 до договору, яким передбачено, що крім орендної плати орендар (позивача) сплачує всі обов»язкові платежі, податки та збори, які пов»язані з утриманням орендованого майна (плату за землю, інші платежі) та інші витрати на утримання орендованого майна, вважає недійсним.
Позивач в своїх доводах посилається на ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», ст.2 Закону України «Про плату за землю», ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.48 Цивільного кодексу Української РСР 1963р., та ст.207 Господарського кодексу України .
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про систему оподаткування", під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Як вбачається з матеріалів справи, плата за землю згідно договору позивач сплачує в формі орендної плати. Тобто, не будучи власником, позивач не вправі здійснювати сплату обов»язкових платежів, податків та зборів за іншу юридичну особу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що пункт додатку №1 до договору оренди приміщень від 10.12.2003 року укладеного між ВАТ "Оріана" та ЗАТ "Меркурій Холдинг групп", яким передбачено, що крім орендної плати орендар (позивача) сплачує всі обов»язкові платежі, податки та збори, які пов»язані з утриманням орендованого майна (плату за землю, інші платежі) та інші витрати на утримання орендованого майна, на момент укладення договору суперечив нормам законодавства, зокрема, статті 4 Закону України «Про систему оподаткування», статті 2 Закону України «Про плату за землю», статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які діяли на момент укладення договору, тому його слід вважати недійсним.
Відповідності до статті 48 Цивільного кодексу Української РСР 1963р., який був чинним на момент укладення договору, недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону. Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов»язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.
Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, договором оренди приміщень від 10.12.03, актом приймання-передачі від 27.01.03, розрахунком орендної плати, і є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Останній пункту додатку №1 до договору оренди приміщень від 10.12.03 року укладеного між ВАТ "Оріана" та ЗАТ "Меркурій Холдинг групп", яким передбачено, що крім орендної плати Орендар солачує всі обов"язкові платежі, податки та збори, які пов"язані з утриманням орендованого майна (плату за землю, інші платежі) та інші витрати на утримання орендованого майна - вважати недійсним.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Оріана", м.Калуш, вул.Євшана,9 (код ЄДРПОУ 05743160) на користь Закритого акціонерного товавриства "Меркурій Холдинг групп", Івано-Франківська обл., м.Калуш, вул.Промислова,11 (код 31951512, ІПН 319515109162, св. ПДВ 13099149) 85,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка Володимир Ігорович
Рішення підписане ________________.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судду Гандера М.В.