Справа 1-71/11
26 квітня 2011 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
області в складі:вуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі Сімак О.І.
з участю прокурора Поповича А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, працюючого підсобним робітником на ВАТ «ПМК № 76», м. Чернівці, раніше несудимого
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 296 ч. 1 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 01.01.2011 року, приблизно о 05 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с. Селище Сокирянського району Чернівецької області, маючи умисел на незаконне проникнення до житлового будинку, умисно, протиправно, проти волі осіб, які проживають в будинку, шляхом пошкодження вхідних дверей, проник в середину житлового будинку № 8, що по вул. Дружби, в с. Селище.
Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.01.2011 року, приблизно о 05 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с. Селище, підійшов до будинку № 8, по вул. Дружби, в якому проживає гр. ОСОБА_3, після чого грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у нанесені тілесних ушкоджень та пошкодженні чужого майна, виламав вхідні двері будинку гр. ОСОБА_3, після чого увійшов до приміщення будинку, де з хуліганських мотивів наніс один удар кулаком руки в область обличчя ОСОБА_3, чим спричинив останній фізичну біль, та в подальшому нехтуючи загальними нормами моралі продовжив свої хуліганські дії, які виразилися у нанесенні ОСОБА_3 декількох ударів руками по різним частинам тіла, чим в цілому спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину в об'ємі пред'явленого обвинувачення визнав повністю та, не оспорюючи фактичні обставини справи, вказані в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку, пояснив суду, що дійсно в період час з 1997 року по 27.12.2010 року він був одружений із ОСОБА_3 і за час спільного проживання у них народилися двоє дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6. 31.12.2010 року він приїхав з роботи у с. Селище, де відвідав своїх дітей та святкуючи Новий рік зх своїми родичами вживав спиртне. Близько 05 години 01.01.2011 року він вирішив піти до господарства у якому проживає ОСОБА_3, щоб забрати до себе дітей, однак потерпіла його не впустила в будинок. Шарпнувши з прикладенням сили за вхідні двері будинку та зірвавши планку, що тримала замок, він всупереч волі потерпілої пройшов всередину будинку, де між ними почалася сварка. Під час сварки кулаком руки він наніс ОСОБА_3 декілька ударів по різних частинах тіла, штовхнув її, від чого вона впала і побилася об сторонні предмети, штовхнув доньку, від чого вона впала на диван, умисно побив телевізор, який належить йому і яким діти користувалися за його згодою. Коли син прийшов з сусідами ОСОБА_6, яких покликав на допомогу, він покинув будинок потерпілої.
Крім особистого визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочинів, вона також підтверджується іншими доказами.
Оголошеними показаннями потерпілої, яка пояснила, що дійсно з осені 2010 року зі своїми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона проживає у будинку, що розташований в с. Селище по вулиці Дружби № 8 та на правах приватної власності належить ОСОБА_7, з якою у неї укладена усна домовленість про тимчасове проживання. 01.01.2011 року, приблизно о 05 годині проти її волі, виламавши вхідні двері будинку, в будинок зайшов її колишній чоловік, ОСОБА_2, де незважаючи на її зауваження та вимогу припинити свої хуліганські дії та покинути будинок її проживання, вчинив суперечку в ході якої умисно наніс їй один удар кулаком руки в область обличчя, від якого вона впала на підлогу, потім наніс ще декілька ударів по різних частинах її тіла, чим спричинив їй легкі тілесні ушкодження. Даний конфлікт тривав деякий час до того моменту, до поки не прийшли на допомогу її сусіди ОСОБА_6, та ОСОБА_8
Заслухавши підсудного, який у відповідності зі ст. 299 ч.3 КПК України не заперечує проти проведення скороченого судового слідства, не маючи сумнівів в добровільності та істинності його позиції, враховуючи відсутність заперечень прокурора, суд визнав за недоцільне дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 слід вірно кваліфікувати за ст. 162 ч.1 КК України, як незаконне проникнення до житла особи та ст. 296 ч.1 КК України, як грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.2 КК України вчинені підсудним злочини є невеликої тяжкості.
ОСОБА_2 є особою раніше несудимою, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, працює і за місцем роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, що грунтується на повному визнанні ним своєї вини.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Характеристика вчинених злочинів, дані про особу винного, його поведінка до та після вчинення злочину, дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_2 можливе в умовах існуючого суспільства і йому слід обрати покарання в межах санкцій ст.ст. 162 ч.1, ст.296 ч.1 КК України, із застосуванням ст.70 ч.1 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів. Суд вважає за доцільне застосувати до підсудного ст. 75 КК України, обравши йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Міру запобіжного заходу засудженому слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 162 ч.1 КК України - шість місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку;
- за ст. 296 ч.1 КК України - один рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначити покарання - один рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 ч.1 п. п. 2,3 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання ( а.с.76-78) .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд.
Головуючий: