Справа 1-50/11
12 березня 2011 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого-судді Римлянської Г.О.
при секретарі Сімак О.І.
з участю прокурора Берник У.І.
та потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч. 1 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2М будучи особою відносно якої на підставі рішення Сокирянського районного суду відкрито виконавче провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 аліментів на їх доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, переслідуючи мету злісного ухилення від сплати аліментів на утримання своєї неповнолітньої дитини, яке полягає в приховуванні доходів, отриманих в серпні-вересні 2010 року від роботи по найму у: ОСОБА_4 в сумі 100 грн.; ОСОБА_5 в сумі 100 грн.; ОСОБА_6 в сумі 150 грн.; у невстановлених осіб пристарілого віку в сумі 300 грн., з метою невиконання рішення Сокирянського районного суду від 13.05.2003 року по справі №2-273/2003, діючи умисно, з жовтня 2009 року і по жовень 2010 року - тобто на протязі тривалого часу аліменти сплачував частково, тим самим заборгував 6127,60 грн. на користь ОСОБА_1
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в об'ємі пред'явленого обвинувачення визнав повністю та пояснив, рішенням суду було встановлено стягувати з нього на користь потерпілої аліменти в розмірі 1/4 всіх його заробітків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Приблизно до жовтня 2009 року він систематично виплачував аліменти, а потім виплачувати їх перестав і тільки в травні 2010 року сплатив 500 грн. Після порушення кримінальної справи, в січні 2011 року теж сплатив 700 грн. На проживання він заробляв тимчасовими заробітками по людях в с. Гвіздівці, а саме: в серпні-вересні 2010 року працював: 2 чи 3 дні у ОСОБА_4, який заплатив йому по 50 грн. за один день; 2 дні у ОСОБА_5 та 3 дні у ОСОБА_6, які теж заплатили йому по 50 грн. за один день роботи; 6 днів працював у невідомих бабусь, які теж заплатили йому по 50 грн. за один день, також мав інші заробітки, розмір яких не пам'ятає. Зароблені гроші він віддав своїй матері. За період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року в ТОВ АФ «Гвіздівці» з приводу працевлаштування він не звертався, як приватний підприємець не реєструвався і на облік в службу зайнятості не ставав, пояснити причину не може. Він є працездатним і не є інвалідом. Державний виконавець його двічі чи тричі попереджав про наслідки ухилення від сплати аліментів, однак він не реагував на такі попередження, бо не мав коштів на сплату аліментів.
Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, вона також доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілої, яка пояснила, що наприкінці 2003 року вони з ОСОБА_2 розлучились та зразу ж було постановлено рішення суду про стягнення з нього на її користь аліментів на їхню доньку. Донька хворіє на епілепсію і кожних 3-6 місяців вимушено проходить курс лікування, на який потрібні кошти. Однак, ОСОБА_2 ухиляється від сплати їй визначених рішенням суду аліментів, а за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року сплатив всього 500 грн., замість щомісячного мінімального платежу в 275 грн. Причиною ухилення від сплати аліментів підсудним є його зловживання алкогольними напоями та небажання влаштуватися на роботу.
Розрахунком розміру заборгованості по виплаті аліментів за період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року, виданим старшим державним виконавцем ВДВС Сокирянського РУЮ, згідно якого заборгованість ОСОБА_2 складає 6127,60 грн.
Заслухавши підсудного, який у відповідності зі ст. 299 ч.3 КПК України не заперечує проти проведення скороченого судового слідства, не маючи сумнівів в добровільності та істиності його позиції, враховуючи відсутність заперечень прокурора та потерпілої, суд визнав за недоцільне дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 слід вірно кваліфікувати за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених постановою Сокирянського районного суду аліментів на неповнолітню дитину.
Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 ч.2 КК України вчинений підсудним злочин є невеликої тяжкості.
ОСОБА_2 є особою, раніше несудимою, за місцем проживання характеризується негативно, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, проте перебуває на такому обліку у лікаря-нарколога з приводу алкоголізму.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, є щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Характеристика вчиненого злочину, дані про особу винного, його поведінка до та після вчинення злочину, дають суду підстави вважати, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе в умовах існуючого суспільства і йому необхідно обрати покарання в межах, визначених санкцією ст. 164 ч.1 КК України у виді громадських робіт.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому покарання - сто годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання( а.с.55-56).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд.