Садгірський районний суд м. Чернівців
58007 , м. Чернівці , Хотинська 3
14 березня 2011 року Справа № 2-а-241/11
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Плаван В.О. розглянувши у адміністративну справу (провадження у справах адміністративної юрисдикції) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності.
В позові вказує на те, що він являється інвалідом 3-ї групи, першої категорії який постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В даний час він знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці і отримує пенсію, яка є меншою ніж передбачена чинним законодавством.
В позові посилається на те, що відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він має право на отримання пенсії по інвалідності, розмір вказаного виду пенсії не може бути нижчий ніж шість мінімальних пенсій за віком для інвалідів третьої групи.
В позові вказує на те, що 17 січня 2011 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду в Садгірському районі м. Чернівці із заявою про перерахунок пенсії, як того вимагає закон, однак отримав відмову. Вважає таку відмову незаконною.
Просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці, щодо відмови у перерахунку пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком інваліду 3-ї групи, як постраждалому в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС за період з 21.08.2010 по 21.02.2011 року.
Просить Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, як постраждалому в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком, для осіб які втратили працездатність та додаткової пенсії у розмірі 50 % пенсії за віком, для осіб які втратили працездатність та повернути різницю недоотриманих сум пенсій з 21.08.2010 по 21.02.2011 року та надалі нараховувати підвищення до пенсії.
Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що позивач являється інвалідом 3-ї групи особи, 1-ї категорії як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідність пов'язана з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серія А № 428894.
Встановлено, що позивач 17.01.2011 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, як того вимагає закон, однак отримав відмову, в якій відповідач вказував, що позивач отримував пенсію відповідно чинному законодавству, розмір якої становить 1092,50 грн.
Згідно вимог ст. ст. 49, 50, 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Особам, віднесеним до першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідних розмірах. Виплата зазначеної пенсії здійснюється повністю, незалежно від заробітку чи іншого доходу.
Відповідно до вимог ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається на кожен рік законами «Про державний бюджет України».
Згідно п. 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет», що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Розмір мінімальної пенсії за віком з січня 2010 року прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та встановлював 695 грн., з квітня по червень 2010 року розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та встановлював 706 грн., з липня 2010 року розмір мінімальної пенсії за віком прирівнюється до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та встановлював 709 грн.
Отже, позивачу, як інваліду ІІІ групи першої категорії, повинен був здійснюватися перерахунок та виплата пенсії у відповідності до зазначених вище норм закону.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року було закріплено неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформульовано правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
Відповідно до положень ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Враховуючи наведене вважаю, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним.
Вважаю безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати позивачу перерахунок пенсії, оскільки відповідно до ст.2 ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а тому немає законних підстав зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Дії управління Пенсійного фонду України в Садгірському районної у м. Чернівці про відмову в проведенні перерахунку пенсії в період часу з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року слід визнати неправомірними і зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити за вказаний період основної та додаткової пенсії у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком згідно вимог ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись ст. 22, 64 Конституції України, ст. 49, 50, 53, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
Позовні вимоги -задовольнити частково. Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі передбаченому ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року основної та додаткової пенсії у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, згідно ст.ст.49,50, 54 ч.4 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці виконати дану постанову негайно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя В. О. Плаван