Справа № 2-а-290/11
25 березня 2011 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бельмеги М.В., з секретарем Сусак В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УДПС Коломийського взводу м.Коломия ОСОБА_2 про скасування постанови серії АТ №186000 про адміністративне првопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови серії АТ №186000 про адміністративне правопорушення від 29.10.2010 року.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що 01.02.2011 року , ДВС Косівського районного управління юстиції вручено йому копію постанови про адмінправопорушення, в якій вказано подвійний розмір суми коштів штрафу, а саме: 850грн. 29.10.2010 року він проїзджав в м.Коломия перехресток вулиць ОСОБА_3 та Л.Українки і ніяких порушень не вчиняв. Однак на даному перехрестку стояла група працівників УДПС і зупиняли кожний автомобіль, який проїжджав даний перехресток. При його зупиненні працівником ДПС ОСОБА_2, не було пояснено з якої причини його зупинено, адже нічого він не порушував, а пояснив, що він підійшов до службового автомобіля для складання акту. Він з протоколом не був згідний, а тому його не підписував. До 01.02.2011 року він не отримував жодного повідомлення, та копії постанови про адміністративне правопорушення. Постанова винесена відповідачем без всебічного, повного, об'єктивного та законного розгляду. Вважає дії інспектора неправомірними, а постанову незаконною. Просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Суд вислухавши позивача, свідка та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 29.10.2010 року він разом з ОСОБА_1 їздив в м.Коломия. На одному з перехресть їх було зупинено працівниками ДАІ. Міліціонери зупиняли всі автомобілі, оглядали документи. Коли ОСОБА_1 запитав працівника міліції з якої причини його зупинено він одразу ж сказав, щоб він пройшов до автомобіля для складання протоколу. Коли ОСОБА_1 повернувся від службового автомобіля він йому не показував ні протоколу ні постанови.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АТ № 186000 від 29.10.2010 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 29.10.2010 року в м.Коломия на перехресті вулиць ОСОБА_3 та Л.Українки керуючи автомобілем НОМЕР_1 не пропустив автомобіль, який рухався з права до даного перехрестя чим скоїв правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що накладено на нього штраф в розмірі 425грн. 00коп.
Про те вказана постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.
При винесенні постанови порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП, а саме особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.
Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'яснення її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
Згідно ч.2 ст.254, ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки висновок в постанові від 29.10.2010 року серії АТ № 186000 про те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 не пропустив автомобіль, який рухався з права до перехрестя, помилковий.
Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст. 6, 18, 19, 69, 70, 71, 106 КАС України, ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП та керуючись ст.ст.159 -163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсною та скасувати постанову серії АТ № 186000 від 29.10.2010 року, винесену інспектором УДПС Коломийського взводу м.Коломия Спижуком Дмитром Васильовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді 425грн. за скоєння ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова суду оскарженню не підлягає.