Справа № 2018/2-а-2059/11
"10" березня 2011 р. Суддя Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А, розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, -
Встановив:
11.02.2011 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить:
- визнати дії протиправними дії відповідача щодо нарахування йому основної пенсії по інвалідності в розмірі, меншому 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі меншому ніж 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати набрання чинності цим Законом з 01.01.2004 року;
- зобов"язати відповідача провести перерахунок основної пенсії по інвалідності позивачу відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії", в розмірі не меншому 8-ми мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та забезпечити її виплату, починаючи з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року без обмеження з наступним перерахунком;
- зобов"язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії позивачу по інвалідності відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі не меншому 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та забезпечити її виплату, починаючи з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року без обмежень з наступним перерахунком.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є інвалідом 2 групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання державної пенсії, розмір якої повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати 75 % мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватись виходячи із розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування»від 09.07.2003р.
Позивач письмово звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням діючого законодавства, проте відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії. Вказану відмову відповідача у перерахунку його пенсії позивач вважає протиправною, оскільки за ст..ст. 54, 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір яких повинен розраховуватись із розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»№1058-1У від 09.07.2003 року, що було підтверджено рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008р. яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, обов"язковим до виконання на території Україн, остаточне і не може бути оскаржене. Вказані дії відповідача істотно звужують обсяг його прав, встановлених законом.
Ухвалою судді від 15.02.2011 року відкрито скорочене провадження, оскільки позивачем пред'явлено вимогу, передбачену п.3 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), а позовні вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Ухвала суду про відкриття скороченого провадження по даній справі надіслана сторонам, яким запропоновано в десятиденний строк з дня одержання вищезазначеної ухвали надати заперечення проти позову та додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.
Ухвала одержана відповідачем та 01.03.2011 року до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова та отримує пенсію на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 від 28.02.1991 року (1 категорія, 2 група).
Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв»язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91р., а не нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.
Вiдповiдно до ч.7 с. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсії по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.
На пiдставi цiєї норми управлiння при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.l якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.
Iз положення частини третьої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсi'i за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв України, рiшення якого є обов'язковими для виконання мiнiстерствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, мiсцевими органами державної виконавчої влади, всімa суб'єктами господарювання незалежно вiд їх вiдомчої пiдпорядкованостi та форм власноcтi, а саме: станом на 01.01.2004 року постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002р. №1; починаючи з 28.05.2008р. постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захитсу окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530. Починаючи з 16.07.2008 року постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16 липня 2008 року №654.
01.01.08 року Законом України "Про державний бюджет на 2008 piк" були внeceнi змiни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст.. 54 викладена наступним чином - у вcix випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по 11 групi iнвалiдносri - 150 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по III групi iнвалiдностi - 140 процентiв прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.08р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлy 11 "Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, до 22.05.2008 року управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08р. управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, управлінням було вчинено всіх необхідних дій для призначення та виплати пенсії на підставі діючого законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 -2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали (фотокопії довідки сер. МСЕ №019431 від 08.05.2003 року про встановлення 2 групи інвалідності, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 108839 від 08.06.2000 року, вкладку №182923 від 30.05.2003 року), а також заперечення відповідача на позов, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Позивач є інвалідом 2 групи, йому була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно - забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року.
У відповідності з ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до наведеної ст.54 названого закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд не вважає перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. А відсутність іншого визначення мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону.
Враховуючи те, що мінімальний розмір пенсії за віком, згідно частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” ( набрав чинності з 01 січня 2004 року) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахунок державної пенсії позивачу повинен здійснюватися із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений у Законі України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України у редакції Закону України від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.15 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, суд вважає, що статті 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають виплату інвалідам 2 групи основної та додаткової пенсії в розмірі відповідно 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 75% мінімальної пенсії за віком підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про протиправність дій Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова щодо відмови позивачу в нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і вважає за необхідне для поновлення порушеного права позивача зобов'язати відповідача провести відповідні нарахування і виплати за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, враховуючи виплачені суми.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача цей висновок суду не спростовують, оскільки ним не надано до суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Разом з тим, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог частині зобов'язання відповідача проводити нарахування та виплату належні позивачу пенсії як інваліду ЧАЕС 2 групи у майбутньому, у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки на теперішній час право позивача не порушене і доказів того, що воно порушуватиметься у подальшому, позивач суду не надав.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19, ст. 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 183-2 КАС України, на підставі ст.ст.50,54, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції Закону України від 05.10. 2006 року №231-У, ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо відмови здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року та провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя-
61195 АДРЕСА_1
ОСОБА_1
Управління пенсійного фонду України
в Київському районі м. Харкова
61002, м. Харків, вул. Демченко 6/8
10.03.2011р.К-16
Київський районний суд м. Харкова направляє копіюпостанови суду від 10.03.2011р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, для відому.
Додаток: за текстом.
Суддя Київського районного суду С.А.Колесник
м. Харкова
вик.ОСОБА_2 65-32-39
61195 АДРЕСА_1
ОСОБА_1
Управління пенсійного фонду України
в Київському районі м. Харкова
61002, м. Харків, вул. Демченко 6/8
10.03.2011р.К-16
Київський районний суд м. Харкова направляє копіюпостанови суду від 10.03.2011р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, для відому.
Додаток: за текстом.
Суддя Київського районного суду С.А.Колесник
м. Харкова
вик.ОСОБА_2 65-32-39