Справа № 2018/2-а-75/11
"28" лютого 2011 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого-судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Русановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про зобов'язання здійснити перерахунок сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
Позивач ОСОБА_1 01.12.2010 р. звернулась до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просить: визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача відповідачів здійснити перерахунок і виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2010 рр. з урахуванням проведених виплат; зобов'язати відповідачів призначити (встановити) позивачу та виплачувати їй, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення з 2010 р. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є особою, потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3-ї групи, на підставі чого має право на отримання пільг, компенсацій та допомог, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі ч.4 ст.48 вказаного вище Закону вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена для інвалідів 3-ї групи -4-х мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України». Станом на 01.01.2007 року мінімальна заробітна плата складала - 400 грн., на 01.01.2008 року -515 грн., на 01.01.2009р. -605 грн., на 01.01.2010р. -869 грн..
Позивач отримує щорічну допомогу на оздоровлення в значно меншому розмірі ніж це передбачено ст.. 48 Закону № 796-ХІІ. В зв'язку з чим вона звернулась до відповідача-1 з заявою про проведення перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності з Законом № 796-ХІІ. Відповідач-1 відмовляється проводити перерахунок і повідомляє, що нарахування проводиться правильно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. Позивач вважає відмову відповідача, оскільки на підставі ст..стс.8,9 Конституції України та ст.. 9 КАС України, у випадку невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору чи іншому правовому акту, застосовується правовий акт, що має вищу юридичну силу. Таким чином, позивач вважає, що застосуванню підлягає ст.. 48 Закону України № 796-ХІІ, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., яка значно зменшує об'єм встановлених Законом прав.
Позивач в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача -Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення на позовну заяву, яким позовні вимоги позивача вважав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив справу розглядати за відсутності його представника (а.с.17-22). Заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовував наступним.
ОСОБА_1 перебуває в УПСЗН Київської районної у місті Харкові ради на обліку, як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3-ї групи.
До 2008 року на підставі ч.4 ст.48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_1 було передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в залежності від мінімальної заробітної плати яка для інвалідів 3-ї групи передбачена у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати, за цим Законом, визначається на момент виплати.
У 2007 році щорічна допомога на оздоровлення громадянам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС призначалась і виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в затверджених розмірах, а саме інвалідам 3-ї групи -90 грн.
Позивачці у 2007 році виплачена щорічна допомога на оздоровлення у березні місяці у розмірі 90 грн., як інваліду 3-ї групи.
У 2008 році до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесено зміни на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У 2008 році ОСОБА_1І як потерпілій від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії 3-ї групи допомога на оздоровлення призначалась і виплачувалась також згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у розмірі 90 грн., яку позивачка отримав у березні 2008 року.
Пiсля прийняття Конституцiйним Судом України рiшень вiд 09.07.2007р. №6-рп/2007 та вiд 22.05.2008р. №10-рп/2008 про визнання окремих норм Законiв України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки неконституцiйними, не визначено порядок та механiзм виконання вказаних рiшень. Оскiльки Верховною Радою України не внесено вiдповiдних змiн до чинного законодавства, не збiльшено видаткiв державного бюджету на виплату щорiчної допомоги на оздоровления. Також, не розроблено Mіністерством працi та соцiальної полiтики України програмне забезпечення, з урахуванням рiшень Конститyцiйного Суду України за допомогою якого здiйснюється призначення вищезазначених видiв допомог управлiнням працi та соціального захисту населення.
Щорічна допомога на оздоровлення у 2007-2008 роках ОСОБА_1 була призначена і виплачена до прийняття Конституційним Судом України рішень про визнання неконституційним окремих положень законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, на підставі чого вважав дії управління правомірними..
У 2009 році статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2009 році виплачувалась також на підставі постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, яка є чинною і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р., розмір якої для інвалідів 3-ї групи становив 90 грн.
Згiдно ст.152 Конституцii України закони, iншi правовi акти або їx oкpeмi положення, що визнанi неконституцiйними, втрачають чиннiсть з дня ухвалення Конституцiйним судом України рiшення про їx неконституцiйнiсть.
Отже, для перегляду та перерахунку розмiрiв виплачених у 2007- 2008 роках допомог нeмaє пiдстав, так як рiшення Конституцiйного Суду України набрали чиннiсть вiдповiдно тiльки з 09.07.2007р. та 22.05.2008р. i їx дiя не має зворотної сили.
Отже, враховуючи вищезазначене, управлiння працi та соцiального захисту населення, як суб'єкт владних повноважень дiяло у вiдповiдностi до вимог законiв, iнших правових актiв або їх окремих положень, до моменту визнання останніх неконституцiйними, дiї управлiння були законними i такими, що вiдповiдають вимогам частини 2 статтi 19 Конституцiї України. Щорічна допомога на оздоровлення, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2009 р. виплачувалась також на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., яка є чинною і після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., розмір якої для інвалідів 3-ої групи становив 90 грн. Кошти для виплати щорічної допомоги на оздоровлення в залежності від розміру мінімальної заробітної плати у 2009 р. не передбачалися державним бюджетом України. Згідно з розпорядженням управління № 700305 від 09.02.2009 р. позивачці призначена щорічна допомога на оздоровлення за 2009 р. у розмірі 90 грн., яка була виплачена ХОЦ у лютому місяці. Крім того, відповідач зазначив, що не є розпорядником коштів державного бюджету з питання виплати щорічної допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не має відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних асигнувань з цього приводу, не має рахунків, з яких здійснюється виплата коштів на ці цілі. Відповідачі діяли в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник співвідповідача -Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову (а.с.12-14), яким просив справу розглядати без участі представника Центру, проти позову заперечував посилаючись на те, що на підставі розпорядження УПСЗН Київської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1 були нараховані та виплачені соціальні виплати. Центр немає права вносити зміни до будь-яких нормативно-правових актів або самостійно визначати розміри соціальних виплат.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває в управлінні праці та соціального захисту населення на обліку як потерпіла від наслідків на ЧАЕС, 1 категорії, що підтверджується посвідченням на її ім'я, згідно з висновком МСЕК є інвалідом третьої групи. ( а.с. 3-4)
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ІІ, позивачу було передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в залежності від мінімальної заробітної плати, яка для інвалідів ІІ групи передбачена у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Згідно із ч.7 ст. 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», п.30 ст.71 зупинено певні положення ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо розміру виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення.
Виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік проводилась на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»було визнано неконституційним.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме п.п.11 п.28 розділу 2, стаття 48 Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо розміру та порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна дорога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію цього положення Закону діяла Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи -інвалідам 3-ої групи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення становить 90 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було визнано неконституційним.
Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
При цьому, суд приймає до уваги, що зазначені виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення виплат щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає за необхідне застосовувати законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.
З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри разової грошової щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно.
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.
Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст.48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, які отримали таку допомогу протягом з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 22.05.2008р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Відповідно до довідки представленої відповідачем, ОСОБА_1 була виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення, як потерпілій від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії:
- за 2007р. -90 грн. (у березні 2007р.), тобто до 09.07.2007р., а отже органи соціального захисту населення, діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають;
- за 2008р. -90 грн. (у березні 2008р.), тобто до 22.05.2008р., отже органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити їй у 2009 р. та 2010 р. щорічну допомогу на оздоровлення, суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію Закону України „Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює разову грошову допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, відповідач у 2009 році та 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.48 Закону України „Про соціальний статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в місті Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації призначити (встановити) та виплачувати їй, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення в майбутньому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки на теперішній час право позивача не порушене і доказів того, що воно порушуватиметься у подальшому, позивач суду не надала.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна буда дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно ч.1 ст.76 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»від 8.02.1995 р., право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
На підставі викладеного, ст. 46 Конституції України, ст.ст.48, 49, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 3, 6 -9, 11, 17, 18, 69 -71, 94, 159, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення у Київському районі м. Харкова та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та за 2010 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення у Київському районі м. Харкова та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та провести відповідні виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та за 2010 рік, як особі віднесеної до 1 категорії учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС, у відповідності до положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням фактично виплачених їй сум за 2009 рік та за 2010 рік.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а якщо постанова була проголошена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя-
Повний текст судового рішення виготовлено 09.03.2011 р.