Справа № 2а-3499/11
28 квітня 2011 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.
секретаря Олексюк Г.І.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмови щодо здійснення перерахунку разової компенсації за втрату здоров'я, щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, разової грошової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації, в якому просить суд визнати незаконною відмову Відповідача у виплаті разової та щорічної допомоги відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та частини 7 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок:
- одноразової компенсації за втрату здоров'я, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановленого на 05.10.2008 р.;
- щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІI категорії, відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, встановленого на кінець 2004-2007 років;
- щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІI категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру п'яти мінімальних заробітних плат, встановленого на кінець 2008-2010 років;
- разової грошової допомоги за 2009 рік, як інваліда війни, відповідно до частини 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, встановленого на 05.05.2009 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації виплатити йому суму вищезазначених недоплачених компенсацій та допомог, які виникнуть в результаті перерахунку.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, ОСОБА_3, в період з 24.12.1986 р. по 12.06.1987 р. брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 02.07.2008 р. йому встановлено діагноз - гіпертонічна хвороба ІІ ст., ранній церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з ХПМК в вертебро-базилярному басейні, вестибуло-атактичними порушеннями, симпато-адреналовими кризами, церебрастенічним синдромом. Захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З 06.02.2004 р. перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії.
Окрім того, з 22.07.2008 р., відповідно до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», його віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалід Ш групи.
Також по статусу він являється інвалідом війни відповідно до Закону України, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах, зокрема, інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат». Також, даною нормою встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи - чотири мінімальні заробітні плати, а учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Частиною 7 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, зокрема, інвалідам III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Як випливає з ч. ч. 6,7 ст. 48 Закону, одноразова компенсація особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна була бути виплачена йому протягом місяця з дня встановлення інвалідності, яка пов'язана з участю в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (01.10.2008 р.), виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент виплати. Тобто, така виплата для нього повинна обчислюватись за формулою: 545,00 грн. х 30 = 16350,00 грн., де 545,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.10.2008 р.
Також, в період із 2004 по 2009 роки відповідачем йому повинна була виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення. Зокрема: за 2004 рік - 1185,00 = 5 х 237,00 грн.; за 2005 рік - 1660,00 грн. = 5 х 332,00 грн.; за 2006 рік - 2000,00 грн. = 5 х 400,00 грн.; за 2007 рік - 2300,00 грн. = 5 х 460,00 грн.; за 2008 рік - 2420,00 грн. = 4 х 605,00 грн.; за 2009 рік - 2976,00 грн. = 4 х 744,00 грн.; за 2010 рік - 3688,00 грн. = 4 х 922,00 грн..
Також, розмір разової грошової допомоги у 2009 році, як інваліда війни, повинен був становити 7 х 498,00 грн. = 3486,00 грн., де 498,00 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений на кінець 2009 р.
Однак ці компенсації та допомоги відповідачем йому виплачувались у значно менших розмірах.
З приводу недоплати вищезазначених допомог на оздоровлення та компенсацій він звертався до відповідача із письмовою заявою, однак отримав відповідь, якою йому було відмовлено у перерахунку.
Зокрема, у відповіді Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації зазначено, що виплата йому одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, та допомоги на оздоровлення здійснювалась відповідно до постанови КМУ від 26.07. 1996 р. № 836 “Про компенсації виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12.07.2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За цими постановами його було виплачено одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІІ групи, в розмірі 189,60 грн.
Також, у 2008-2009 роках йому було виплачено допомогу в розмір по 90,00 грн. за кожен рік, а розмір його разової грошової допомоги, як інваліда війни ІІІ групи, в 2009 році становив 380,00 грн..
Як вбачається, розмір цих виплат є суттєво меншим, ніж ті, що передбачені відповідними Законами.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 ОСОБА_4 України від 28.06.1996 р. передбачено: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй.
ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується».
Відповідно до частини 2 статті 19 ОСОБА_4 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України.
Згідно з положеннями частини 4 статті 8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Окрім того, стаття 22 ОСОБА_4 України визначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_4, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини першої статті 46 ОСОБА_4 України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
До Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вносилися зміни, що обмежували права громадян щодо соціального та пенсійного забезпечення.
Оскільки, окремі положення Законів, які обмежували конституційні права громадян, в різні періоди були визнані неконституційними (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. № 8-рп/99, від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р., від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008 р. № 26-рп/2008), то відновлення попередніх їх редакцій не потребувало законодавчого врегулювання і повинно було виконуватись, зокрема, відповідачем.
Частиною 2 статті 38-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що «у випадках, коли іншими нормативно-правовими актами, передбачені норми, що підвищують встановлений цим Законом рівень соціального захисту інвалідів, застосовуються положення тих нормативно-правових актів, які визначають найбільший рівень соціального захисту інвалідів».
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру його допомог та компенсацій застосуванню підлягають діюча редакція ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг установлених законом прав.
Надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначення порядку обчислення пенсій не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації позов не визнала і подала заперечення, в якому пояснила, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи проводилась в розмірах, визначених постановою КМ України від 12.07.2005р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в межах кошторисних призначень за вказаними видатками та відповідно до законів України “Про Державний бюджет України” на відповідні роки, яка становила 90 грн..
Одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами ІІІ групи, що передбачена ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” нараховано в розмірі 189,60 грн., згідно постанови КМУ № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26 липня 1996 року.
Виплата разової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи, проводилась згідно постанови КМУ від 18.03.2009 року № 211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році” в розмірі 380 грн.. Представник відповідача просить постановити рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що згідно посвідчення серії А № 127903 від 27.10.2008 року ОСОБА_3 є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильські катастрофи і відноситься до І-ї категорії, і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а згідно посвідчення серії Б № 353124 від 14 грудня 2008 року, він є інвалідом 3-ї групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Згідно довідки МСЕК серії МСЕ № 201323 від 01.10.2008 року ОСОБА_5 є інвалідом 3-ї групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ-ї групи - 30 мінімальних заробітних плат. Виплати провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Окрім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Відповідачем, листами від 17.09.2010 року № Р-767 та від 13.01.2010р. № Р-1632, позивачу ОСОБА_3 фактично відмовлено у виплаті одноразової компенсації, та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах що вказані у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а зазначено про виплату йому допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 26,70 грн. згідно постанови КМУ № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996р., за 2005-2007 роки у розмірі 100,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року №562. Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами ІІІ групи, нарахована та виплачена згідно постанови КМУ № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996р. в розмірі 189,60 грн.. Як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІІ групи, за 2008-2009 роки нараховано та виплачено щорічну суму в розмірі 90,00 грн., визначену постановою КМУ від 22.07.2005р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до постанови КМУ №211 від 18.03.2009 року “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році” відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” виплата разової грошової допомоги проводилася в розмірі 380,00грн..
Позивачу, як вбачається з наведеного та матеріалів справи розрахунок та виплату одноразової компенсації, та щорічної допомоги на оздоровлення всупереч вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року №562, та постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836, які звужують обсяг передбачених прав позивача та суперечать положенням законодавства України, згідно якого у разі невідповідності правового акта Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Згідно із ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.22 ОСОБА_4 України при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Наведене свідчить про те, що дії Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_3 у проведенні перерахунку та виплаті одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах вказаних у ст. 48 Закону України «Про статус осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», є незаконними, а тому необхідно зобов'язати відповідача з урахуванням виплаченого провести перерахунок вказаних компенсацій та допомоги у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». А також зобов'язати відповідача провести перерахунок разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 7 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
На підставі ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 4-9, 17-21, 99-100 КАС України та керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, -
визнати причини пропуску строку давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними.
Поновити ОСОБА_3 пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації у виплаті разової та щорічної допомоги відповідно до статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та частини 7 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації провести ОСОБА_3, перерахунок:
- одноразової компенсації за втрату здоров'я, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру тридцяти мінімальних заробітних плат, встановленого на 01.10.2008 р;
- щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, інваліда ІІІ групи, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру чотирьох мінімальних заробітних плат, встановленого на кінець 2008-2010 років;
- разової грошової допомоги за 2009 рік, як інваліда війни, відповідно до частини 7 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, виходячи з розміру семи мінімальних пенсій за віком, встановленого на 05.05.2009р.
В решті позову відмовити.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Суддя Хільчук І. І.