15.04.2008 Справа № 12/41
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -торгова компанія «Еврика», м. Львів
до відповідача відкритого акціонерного товариства «Конденсатор», м. Рахів
про стягнення суми 67 136,12 грн. -основного боргу; 5 502,69 грн. -пені; 739,36 грн. -3% річних.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - Михайлишин Л.М., (представник за довіреністю № 1/08 від 01.01.2008 року)
Від відповідача - Жданкін А.П., (представник за довіреністю № 48 від 14.04.2008 року)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо - торгова компанія «Еврика», м. Львів до відкритого акціонерного товариства «Конденсатор», м. Рахів про стягнення суми 67 136,12 грн. -основного боргу; 5 502,69 грн. -пені; 739,36 грн. -3% річних.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.
Позивач підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
Представник відповідача визнав борг в повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання судового рішення з метою добровільного реального погашення боргу, про що надав письмовий відзив на позов (вх. № 4090 від 15.04.2008 року).
Представник позивача не заперечив надання відстрочки, про що ствердив письмово.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної строни, суд
Заборгованість відповідача в сумі 67 136,12 грн. -основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору № 270705 від 27.07.2007 року та додаткової угоди № 1 від 01.08.2007 року, товар, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- видатковими накладними № Е -00001915 від 27.10.2006 року, № Е -00001995 від 09.11.2006 року, № Е -0000007 від 10.01.2007 року, № Е -00000206 від 14.02.2007 року, № Е -00000295 від 28.02.2007 року, № Е -00000339 від 06.03.2007 року, № Е -00000399 від 15.03.2007 року, № Е -00001236 від 11.07.2007 року, № Е -00001470 від 09.08.2007 року, № Е -00001695 від 17.09.2007 року, № Е -00002521 від 21.12.2007 року;
- довіреностями ЯММ № 318837 від 27.10.2006 року, ЯММ № 318842 від 09.11.2006 року, ЯНЗ № 230956 від 10.01.2007 року, ЯНЗ № 230967 від 14.02.2007 року, ЯНЗ № 230970 від 28.02.2007 року, ЯНЗ № 230972 від 06.03.2007 року, ЯНЗ № 230975 від 15.03.2007 року, НБД № 796610 від 11.07.2007 року, НБД № 796616 від 09.08.2007 року, НБД № 796627 від 17.09.2007 року, ЯНЦ № 086803 від 21.12.2007 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (претензія № 5 від 27.02.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
Між тим, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставлений товар (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 5 502,69 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 -218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають задоволенню.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 739,36 грн. -3% річних правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності суб'єктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обов'язкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно -правової відповідальності.
Позаяк, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві на використання того чи іншого засобу правового захисту, а й до зміни його правового становища.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду строком до 15.05.2008 року, як виняток, чим задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Конденсатор» (м. Рахів, вул. Вербник, 115; код 14313464) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -торгова компанія «Еврика» (м. Львів, вул. Промислова, 60; код 32182196) суму 67 136,12 (шістдесят сім тисяч сто тридцять шість грн.12 коп.) -основного боргу; 5 502,69 (п'ять тисяч п'ятсот дві грн. 69 коп.) -пені; 739,36 (сімсот тридцять девять грн. 36 коп.) -3% річних та 733,78 (сімсот тридцять три грн. 78 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 16.05.2008 року.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.