Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"09" квітня 2008 р. Справа № 07/17-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.
при секретарі Чудновській І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Малащук С.П
відповідача - Зміївський С.П.
3-я особа - не з*явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 746Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.08 р. по справі № 07/17-08
за позовом ПП "Інтеркомсервіс-Полтава", м. Полтава
до ТОВ "Торгівельний дім "Мілкер", м. Південне
3-я особа - ТОВ "Дебют",м. Новомосковськ
про стягнення 28800,00 грн.
встановила:
У січні 2008 р. позивач -приватне підприємство «Інтеркомсервіс - Полтава» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідача -ТОВ Торгівельний дім «Мілкер» передати позивачу документи, що засвідчують права вимоги, що передаються за договором про відступлення права вимоги від 05.07.07 р., а саме: оригінал договору поставки продукції від 04.06.07 р. № 115, оригінал видаткової накладної № ТД-002407 від 04.06.07 р. та оригінал довіреності на отримання товару № 682674 сер. ЯМЮ від 05.06.07 р.; стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 28800,00 грн. та відшкодувати сплачені судові витрати по справі.
Третьою особою по справі на стороні відповідача залучено ТОВ «Дебют».
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2008 р. по справі № 07/17-08 (суддя - Інте Т.В.) в позові відмовлено, з посиланням на те, що договір уступки права вимоги не відповідає вимогам чинного законодавства та не має юридичних наслідків.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що положення ст.ст. 512-519 ЦК України регулюють порядок заміни кредитора у зобов'язанні, та не містять вимоги щодо істотних умов правочинну про відступлення права вимоги, а домовленістю сторін це питання додатково не врегульовано, обов'язковими для застосування є лише вимоги ч.1 ст. 638 ЦК України, ч. 2 ст. 180 ГК України, тобто в даному випадку суттєвими є лише положення щодо предмету договору про відступлення права вимоги. Сторонами в договорі про відступлення права вимоги від 05.07.2007 р. зазначено, що за цим договором передаються право вимоги за договором від 04.06.2007 р., укладеним між ТОВ «Дебют»та ТОВ «ТД «МІЛКЕР».
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки ні договором, ні законом не встановлено інше, за договором відступлення права вимоги від 05.07.2007 р. до нового кредитора ПП «Інтеркомсервіс - Полтава» перейшло право вимоги за договором від 04.06.2007 р. в повному обсязі, тобто в сумі 57033,72 грн. Тобто, те, що в самому договорі відступлення права вимоги вказана сума не зазначена, не свідчить про недосягнення між сторонами згоди щодо обсягу прав, право вимоги за яким передається. Позивач вважає, що між сторонами ТОВ «ТД «МІЛКЕР»та ПП «Інтеркомсервіс - Полтава»в передбаченому законному порядку та формі досягнуто згоди щодо обсягу прав, право вимоги за якими передається.
Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх суттєвих умов договору. У зв'язку з тим, що договір уступки права вимоги від 05.07.2007 р. не містить ніякого посилання на таку обов'язкову суттєву умову, як ціна (об'єм переданих до нового кредитора), та спірний договір підписаний особою, яка не мала достатнього обсягу повноважень на підписання договору, відповідач вважає спірний договір неукладеним, та таким який не породжує ні яких правових наслідків.
Третя особа в судове засідання не з*явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що 04.06.07 р. між ТОВ »ТД «Мілкер» та ТОВ «Дебют» був підписаний договір поставки продукції № 115, згідно якого ТОВ «ТД «Мілкер» зобов'язався продати томатну пасту - асортимент, якої узгоджується сторонами в прайс -листах, а ТОВ «Дебют» -прийняти та оплатити кожну партію продукції протягом 30 днів з моменту її відвантаження. Продавець /відповідач/ зобов'язався поставити покупцю продукцію в кількості і асортименті зазначених в заявці покупця. Кінцеві розрахунки за даним договором сторони зобов'язались здійснити не пізніше закінчення строку дії договору -31.12.07 р.
Відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь -якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, при підписанні договору сторони не узгодили асортимент та ціну продукції, що є істотними умовами договору, та зазначений договір не може вважатися укладеним.
05.07.07 р. між ТОВ «ТД «Мілкер» та ПП «Інтеркомсервіс -Полтава» був укладений договір про уступку права вимоги, відповідно до якого, первісний кредитор ТОВ «ТД »Мілкер» передав, а новий кредитор -ПП «Інтеркомсервіс -Полтава» прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і став кредитором за договором від 04.06.07 р., підписаним між первісним кредитором та ТОВ «Дебют». Номер основного договору від 04.06.07 р. в договорі про уступку права вимоги від 05.07.07 р. не зазначений, при тому, що договір поставки продукції, укладений між ТОМ «ТД »Мілкер» та ТОВ «Дебют» від 04.06.07 р. має номер 115, про що сторони мали знати при укладанні угоди.
Пунктом 3.1 договору про уступку права вимоги сторони передбачили зобов'язання первісного кредитора передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються в строк до 06.07.07 р., з оформленням двостороннього акту приймання-передачі документів. За прострочення передачі новому кредитору всіх документів, які засвідчують права, що передаються, первісний кредитор зобов'язався сплатити новому кредитору штраф у розмірі 150 грн. за кожен календарний день прострочення.
Первісний кредитор зобов'язався, відповідно до п. 3.2 договору, сповістити боржника про уступку права вимоги в строк до 20.08.07 р., шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії договору. Доказів виконання даної умови не надано.
Відповідно до п. 2.1 договору про уступку права вимоги, новий кредитор зобов'язався сплатити первісному кредитору винагороду у розмірі 65% від суми виконання боржником зобов'язань перед новим кредитором, у строк не пізніше 10.09.09 р., але не раніше виконання боржником зобов'язань перед новим кредитором (п. 2.2. договору).
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що сторонами за договором порушені вимоги чинного цивільного та господарського законодавства, що є підставою для визнання даного договору неукладеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Тобто, при недосягненні сторонами згоди хоча б за однією з них, договір вважається неукладеним.
Відповідно до п. 3 ст. 180 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані узгодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, предметом уступки права вимоги є зобов'язальна вимога, яка є дійсною, належним чином індивідуалізованою та правомірною.
Відповідно до ст. 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що спірний договір не містить ідентифікації вимоги, що передається в ньому не визначено об'єм прав, які передані, неточно зазначено реквізити договору, право вимоги за яким передається. Таким чином, сторонами недодержана вимога ст. 638 ЦК України про досягнення згоди щодо умов, які є необхідними для договорів певного виду, а саме -уступки права вимоги, а також згоди щодо умови, за якою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. В даному випадку це є сума боргу, право вимоги якого передається, якщо дана сума сторонами не узгоджена, кожна з них може оспорити об'єм переданих за договором прав.
Суд першої інстанції правомірно встановив факт того, що договір уступки права вимоги від 05.07.07 р. між ТОВ «ТД «Мілкер» та ПП «Інтеркомсервіс -Полтава» не набуває чинності стосовно тих правочинів, які хоча і малися сторонами на увазі але не знайшли закріплення в цьому договорі і заміна особи кредитора в них не може вважатися такою, що відбулася.
Позивач не довів, чи виникло право вимоги за договором поставки на час укладання договору уступки права вимоги, тобто договір є неукладеним та не породжує юридичних наслідків, в результаті чого, відсутні правові підстави вимоги позивачем від відповідача виконання зобов'язань, передбачених цим договором.
Посилання позивача на те, що поставка продукції по видаткової накладної № ТД-002407 від 04.06.07 р. та довіреності № 682674 сер. ЯМЮ від 05.06.07 р., згідно з якими ТОВ «ТД «Мілкер» поставило, а ТОВ «Дебют» прийняло продукцію на суму 57033,72 грн., здійснювалась на підставі договору поставки № 115 від 4.06.2007 р. безпідставне та спростовується матеріалами справи, зокрема у накладній та довіреності відсутнє посилання на зазначений договір, у акті звірки зазначено, що відносини по поставці виникли на підставі накладних № ТД-002407 від 04.06.07 р. та № У-00000272/11.07.2007р./, за якими борг складав 47033,73 грн.
По даних бухгалтерського обліку відповідача заборгованість ТОВ «Дебют» перед ТОВ «ТД «Мілкер» по зазначеним накладним складає 24566,27 грн. /станом на 23.01.2008 р./ та відступлення права вимоги за зазначеним боргом не проводилось.
Отже, за договором уступки права вимоги відступлено право вимоги неіснуючого боргу і позивач не має права вимагати надання документів, які не передбачені в договорі від 05.07.07 р. і не підтверджують виконання договору від 4.06.2007 р., та сплати штрафних санкцій.
В зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 180 ГК України, ст.ст. 512, 514, 638 ЦК України, ст.ст. 101 -105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2008 р. по справі № 07/17-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 14.04.2008 р.