Рішення від 12.05.2011 по справі 2-362/11

2-362/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011 м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

при секретарі: Анишинець О.О.

з участю позивача: ОСОБА_1

її представника: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1

до

ОСОБА_3

про усунення перешкод у користуванні житлом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори нею отримано спадкове майно, що складається з житлової квартири в м. Хуст по вул. Жайворонкова № 67/1. Дана квартира належить їй на праві приватної власності. На початку літа 2006 року між нею та її рідною сестрою ОСОБА_3 було укладено усну домовленість про її тимчасове проживання в даній квартирі до першої вимоги звільнення квартири. Відповідач вселилася в квартиру без визначеного строку і вже більше чотирьох років користується нею. Починаючи з осені 2009 року позивач неодноразово зверталася до відповідача щодо добровільного звільнення квартири через намір надати квартиру доньці своїй, однак відповідач категорично відмовляється звільнити приміщення. Просить суд усунути перешкоди у користуванні належної їй на праві приватної власності квартири та виселити відповідача з усіма членами сімї з квартири без надання іншого жилого приміщення, а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2, діючий згідно довіреності, позов підтримали повністю, посилаючись на наведені в ньому обставини. Позивач також суду пояснила, що в даний час вона та її чоловік хворіють на туберкульоз легень і потребують окремого проживання. Просять суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що дійсно між нею та позивачем на початку літа 2006 року була усна домовленість про тимчасове її проживання у квартирі позивача. Однак вона за власні кошти провела ремонт в даній квартирі. Вважає, що підстав для її виселення немає. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач являється власником житлової квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 438 від 31 жовтня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Хустської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 /а.с. 7/ та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13219173 від 15.01.2007 року /а.с. 8/.

На початку літа 2006 року відповідач по даній справі - сестра позивача ОСОБА_3 зі згоди позивачки тимчасово вселилася без реєстрації у її квартиру за вищевказаною адресою.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_5 суду пояснили, що дійсно їх сестра ОСОБА_3 мешкає у спірній квартирі, яка належить їхній сестрі ОСОБА_1 тимчасово до першої вимоги звільнити квартиру.

Згідно ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України ніхто не може бути примусово позбавлений житла або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

У відповідності зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Згідно з ч. 3 ст. 98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, суд визнає, що відповідач чинить позивачці перешкоди у її праві користування та розпорядження її майном, не бажає звільнити її приміщення. Такі дії відповідача порушують права позивача, що випливають із приватної власності на квартиру, а тому необхідно зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні квартирою позивачки шляхом виселення відповідача ОСОБА_3 з усіма членами сімї, як тимчасового жильця, із жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 - без надання іншого жилого приміщення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України та ст.ст. 319, 391 ЦК України, суд ,-

РІШИВ:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди в користуванні власністю - належною на праві власності квартирою ОСОБА_1 та виселити ОСОБА_3 з усіма членами сім'ї з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 60 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_8Я,