Рішення від 22.04.2011 по справі 2-537/11

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-537/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого - судді Ільченко В. М.

при секретарі Вербі Н.О.

за участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

04.04.2011 року відкрито провадження у даній справі. Позивачі свої вимоги мотивують тим, що рішенням Охтирського міськрайсуду Сумської області від 27.10.2009 року на відповідача покладений обов'язок сплачувати аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 250 грн. ОСОБА_3 є студенткою Полтавського національного університету ім. Ю. Кондратюка, денної форми навчання на комерційній основі, без отримання стипендії. Повний курс навчання складає 4 роки 5 місяців, плата за навчання складає 31050 грн., за рік -6900 грн. Вартість мешкання в гуртожитку складає 1000 грн. щороку. Крім того, необхідні кошти для харчування, проїзду до місця навчання, придбання одягу, специфіка навчання потребує значних затрат на придбання канцтоварів. Так як ОСОБА_1 перебуває у складному матеріальному становищі, хворіє на ревматоїдний артрит, на лікування якого потрібні значні кошти, просять збільшити розмір аліментів на утримання доньки до 500 грн. щомісяця, до досягнення донькою 23 років, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину витрат на навчання по 3950 грн. за навчальну періоди 2010-2011 роки та стягнути половину витрат на навчання у розмірі 3950 грн. щороку до досягнення донькою 23 років.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги у повному обсязі, зазначивши, що у добровільному порядку надавати допомогу на утримання доньки відповідач не бажає, а вартість життя значно підвищилася. За своїм станом здоров'я вона не має можливості самостійно утримувати доньку, тому наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, зазначивши, що за рішенням суду з нього вже стягуються аліменти на утримання доньки, що навчається, у розмірі 250 грн., які він на даний час не завжди має можливість сплачувати. Також з нього були стягнуті кошти в рахунок відшкодування половини вартості навчання доньки за один рік, які до цього часу в повному обсязі ним не виплачені в зв'язку з відсутністю коштів. Офіційно не працевлаштований, існує за рахунок тимчасових заробітків, має проблеми зі здоров'ям. Крім того, має іншу сім'ю, надає допомогу хворим батькам, які є людьми похилого віку. Також зазначає, що при виборі вищого навчального закладу позивачі не запитували його думку. Крім того, законом не передбачено його обов'язок сплачувати витрати на навчання. Тому просить врахувати ці обставини та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Спірні правовідносини підлягають врегулюванню нормами Сімейного кодексу України, що регулюють обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина.

Судом встановлено, що сторони являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження. Як вбачається з довідки Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка № 07-59 від 09.03.2011 року, ОСОБА_3 є студентом 3 курсу архітектурного факультету денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2008 року по 01.02.2013 року. Як вбачається з договору на підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” № 07.02-08 від 28.07.2008 року, ОСОБА_3 навчається на платній основі, плата за навчання складає 31050 грн.

Відповідно до положень ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання.

Як вбачається з рішення Охтирського міськрайсуду Сумської області від 27.10.2009 року, з відповідача стягуються аліменти в розмірі 250 грн. щомісяця на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, та аліменти сплачувати ОСОБА_3

Положеннями ст. ст. 192, 201 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює бухгалтером ПП „Калюжний” на 0,5 ставки та її дохід за шість місяців складає 2651,93 грн. За станом здоров'я потребує лікування в зв'язку з наявністю ревматоїдного артриту. Відповідач офіційно не працевлаштований, існує на тимчасові заробітки, нерухомого майна не має, під час огляду лікарем-кардіологом виявлена ішемічна хвороба серця, однак потребує дообстеження.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачами не надані докази в підтвердження настання обставин, що впливають на визначення розміру аліментів, які не були враховані судом при визначенні розміру стягуваних аліментів. Також не надані докази в підтвердження можливості відповідача надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки в більшому розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині збільшення розміру аліментів.

Позивачами надані квитанції в підтвердження внесення оплати за 2010-2011 навчальний рік у розмірі 6900 грн., оплати за гуртожиток у розмірі 1000 грн., оплати за проїзд до м. Полтава, придбання канцелярських товарів та продуктів харчування. Однак, чинним законодавством не передбачений обов'язок батька ( матері ) дитини приймати участь у додаткових витратах на поновлітню дитину, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення витрат на навчання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 192, 201 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 судовий збір в прибуток держави по 25, 50 грн. ( двадцять п'ять грн. 50 коп. ) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення по 60 (шістдесят) грн. з кожного за розгляд цивільної справи Охтирським міськрайсудом, які зарахувати на рахунок: Держбюджет м. Охтирка 22050000, ОКПО 23635347 банк: ГУ ДКУ у Сумській обл. МФО: 837013, р/р: 31211259700006.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_4