Справа № 1-599/11
16.05.2011 р. м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в складі:
Головуючого судді - Малюк В.М.
при секретарі - Гуга Т.П.
з участю прокурора - Лазоренка В.В.
адвоката - ОСОБА_1
та перекладача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді матеріали кримінальної справи відносно :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, б/н, угорки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово непрацюючої, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої ,
в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 150-1 КК України, --
ОСОБА_3 на протязі вересня -січня 2010-2011 років, перебуваючи в приміщенні приміського вокзалу ст. Чоп, Львівської залізниці, умисно, з метою отримання прибутку, систематично використовувала свою малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, для зайняття жебрацтвом.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнала повністю та показала, що злочин вчинила за вищенаведених обставин. Протягом вересня 2010 року -січня 2011 року використовувала свою малолітню доньку у зайнятті жебрацтвом. Злочин вчинила, оскільки перебуває у важкому матеріальному становищі. В подальшому зобов'язується подібних дій не вчиняти.
Суд обмежив встановлення фактичних обставин справи допитом підсудної ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудної.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому суд виходить з вимог ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинність у вчинені злочинів, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст. 150-1 КК України, як використання батьками малолітньої дитини для зайняття жебрацтвом (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), з метою отримання прибутку.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини скоєного, особу підсудної.
Пом'якшуючими покарання обставинами підсудної ОСОБА_3 суд вважає повне визнання вини підсудною та її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 те, що остання позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, на утриманні має неповнолітніх дітей, злочин вчинила перебуваючи у важкому матеріальному становищі.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Враховуючи обставини справи та особу винної, суд приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_3 усвідомила вчинений нею злочин, що істотно знижує суспільну небезпеку вчиненого злочину, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_3 буде можливим без відбування останньою покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.79 КК України, звільняє її від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженою покладених на неї обов'язків передбачених ст. 76 п.4 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 321,323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винною та призначити їй покарання за ч.1 ст. 150-1 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст.79 КК України звільнити від відбування покарання засуджену ОСОБА_3 з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки передбачені ст. 76 п.4 КК України -періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою -підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_5