Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 306
Іменем України
27.03.2008
Справа №2-14/983-2008
За позовом Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27
До відповідача Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч, вул. Кірова,28
Про стягнення 4713,32 доларів США, що складає 16314,63 грн.
Суддя Курапова З.І.
Від позивача - Шубович А.В., копія дов. № 6 від 04.02.2008. у справі
Від відповідача - Торова І.О., копія дов. № від 15.09.2005. у справі
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4713,32 дол. США, у т.ч. 4580,49 дол. США заборгованості та 132,83 дол. СШАпені. Позивач свої позовні вимоги пояснює несплатою відповідачем наданих послуг лоцманського проведення та регулювання руху суден на підставі правочину шляхом прийняття до виконання замовлень суднам, які знаходились під агентуванням відповідача, сума заборгованості становить 4580,49 грн., також на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Заявою від 27.03.2008. позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути 896,24 дол. США, у т.ч. 763,41 грн. заборгованості та 132,83 грн. пені.
Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, що платіжним дорученням № 19 від 14.02.2008. сплатив основної борг у сумі 3817,08 дол. США., решта заборгованості за рахунком складає суму ПДВ у розмірі 763,41 грн., яка не підлягає сплаті на підставі п.5.15 ст. 5, абз. 3 пп.6.2.4. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем невірно застосована норма права, яка встановлює розмір штрафних санкцій за порушення зобов'язання, не дотримані вимоги до форми правочину по забезпеченню виконання обов'язків. Крім того, відповідач зазначає, що стосовно судна «Diler 4» він діяв як морський агент від імені, за дорученням та за рахунок коштів генерального агента - приватного підприємства «ФАМ Балкерс» в рамках субагентської угоди № 194\ПФ\02 від 20.05.2002., який оплатив надані послуги за винятком суми ПДВ.
У судовому засіданні оголошена перерва з 19 лютого по 13 березня і з 13 березня по 27 березня 2008 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після перерви засідання продовжено за участю представників сторін.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -
Встановив :
На підставі заявок відповідача від 05.11.2007. і від 12.11.2007. (а. с. 15-16) позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху судна «Diler 4» під прапором Туреччини, які знаходились під агентуванням відповідача.
Фактичне надання Позивачем послуг підтверджується лоцманськими квитанціями № 4782\м від 05.11.2007. і № 4889\м від 12.11.2007. (а. с. 19 - 20).
Відповідно до ст. 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996. № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374\1399 від 24.07.1996.) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних постах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
На сплату наданих послуг позивач виставив рахунок АФ-0002897 від 13.11.2007. на суму 4580,49 дол. США.
Платіжним дорученням № 19 від 14.02.2008. відповідач оплатив основний борг в сумі 3817,08 дол. США, тобто сума боргу за надані послуги сплачена відповідачем без суми ПДВ після передачі позову в суд, у зв'язку з чим провадження у справі у частині заборгованості в сумі 3817,08 дол. США підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Заборгованість у сумі 763,41 дол. США є несплаченим відповідачем податком на додану вартість.
У частині стягнення ПДВ в сумі 763,41 дол. США позов не підлягає задоволенню за наступними підставами:
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України «Про транзит вантажів» транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Згідно частини 6 статті 1 Закону України «Про транзит вантажів» учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Таким чином, оскільки позивач відноситься до учасників транзиту, надані послуги сприяли переміщенню вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, то надані послуги з лоцманського проведення та регулювань руху суден є такими, що були безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів.
Згідно частини 3 п.п. 6.2.4. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому п.5,15 Закону України «Про податок на додану вартість».
Пунктом 5.15 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню ( переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
Крім того, відповідно до Закону України «Про додаток на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників по поставки товарів та послуг, місцем надання яких знаходиться на митної території України (під.3.1.1. п. 3 ст.3 Закону)
Відповідно до підп. «а» п.6.5. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, однак підп. «е» п. 6.5. цього закону передбачає виключення із загального правіла зазначення місця поставки послуг - при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів - місце надання таких послуг.
Відповідно до підп. «е» п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про додаток на додану вартість», місцем надання таких послуг персоналу з обслуговування морських суден є борт судна.
Відповідно до ст. 5 Митного кодексу України від 11.07.2002. № 92-1У до митної території (споруди) України відносяться об'єкти, на які поширюється виключна юрисдикція України та яки становлять єдину митну територію України.
Таким чином , якщо на територію (споруду) не поширюється юрисдикція України, така територія (споруда) не є митною територією України.
Відповідно до ст. 27,28,32,92,95,96, 91 Конвенції Організації Об'єднаних Націй по морському праву від 10.11.1982 р., ст. 19,20 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про територіальне море від 29.04.1958 р., а також ст. 32, 48 Кодексу торговельного мореплавства України, роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України від 09.10.1998. № 11697\10\22-1217, від 20.12.2002. № 20054\7\15-3417 юрисдикція прибережної держави не поширюється на іноземне судно. Іноземне судно, яке пересікає митну територію України, зберігає статус території тій держави, під прапором якого таке судно знаходиться.
Місцем надання послуг лоцманської служби є безпосередньо борт судна.
Послуги по лоцманської проводки надаються персоналу іноземного судна для забезпечення безпеки судно плавання та в наданні капітану судна допомоги в управлінні судном, дачі рекомендацій плавання в районах лоцманської проводки.
Відповідно до п.5.3. Положення про державну морську лоцманську службу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.09.2000. № 498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.10.2000. за № 717\4938 ( за наступними змінами) лоцман повинен інформувати капітана судна про маршрут переходу, особливі умови плавання, наявність течій, очікуваний рух інших суден, порядок взаємодії з постами регулювання руху суден, відповідно до п.5.5. цього Положення виключно капітан несе відповідальність за управління судном.
Відповідно до п.2.2., ст. 4, 5.7, 5.8 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2001. № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001. за № 545\5736 ( із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 218 від 03.03.2006.) навігаційна допомога (радіолокаційне проведення) надається капітану судна
Таким чином, місцем надання послуг по лоцманської проводки є безпосередньо борт судна, а послуги надаються капітану судна (персоналу) і пов'язані безпосередньо з обслуговуванням їм судна, як це передбачено підп. «е» пункту 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до ст. 91 Конвенції ООН по морському праву судна мають національність тій держави, під прапором якої вони мають право плавати, що кореспондується зі ст. 32 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої поняття «українське судно» або «судно України» означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України, національна належність судна визначається його державною реєстрацією в Україні та одержанням права плавання під Державним прапором України.
Відповідно до ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства юрисдикція України поширюється на судна під Державним прапором України, яки заходять в іноземний порт. Відповідно юрисдикція України не поширюється не ти судна , яки не зареєстровані в Україні і не одержали права плавання під Державним прапором України.
Таким чином, місцем надання послуг лоцманської служби персоналу по обслуговуванню судна, яке плаває під іноземним прапором, є іноземне судно, яке зберігає статус території держави, під прапором якого воно знаходиться, та таки послуги, відповідно до підп. 3.1.1. п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 132,83 дол. США, яка пред'явлена позивачем на підставі ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно зі ст. 547 Господарського кодексу України право чин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Таким чином, майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму, по будь-якому договору, наступає відповідно до договору. Договір сторонами не укладався.
Крім того, в обґрунтування своїх вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу позивач посилається на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України, яка передбачає застосування штрафних санкцій за порушення термінів виконання господарського зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що відноситься до державного сектора економіки. Однак, зазначена норма закону може застосовуватися тільки до сторони договору, яка прострочила виконання зобов'язання, що виражається в поставці товарів, виконанні робіт (послуг). У даному випадку, зобов'язання, за порушення якого позивачем вимагається стягнути штрафні санкції, є грошовими зобов'язаннями. За порушення виконання грошового зобов'язання частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором. При цьому, в частині 1 статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що за окремі види зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996.
Відповідно до статті 3 наведеного закону, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується з суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня. Аналогічна норма закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, згідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Також необхідно зазначити, що ані при пред'явленні заявки на лоцманське обслуговуванні, ані у пред'явленому рахунку сторони не узгодили строк оплати наданих послуг. Доказів пред'явлення вимоги про стягнення боргу відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України позивач не надав, тому не має будь-яких підстав на стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Клопотання відповідача № юр\905 від 18.02.2008. про залучення до участі у справі третьої особи - ПП «ФАМ Балкерс», що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, задоволенню не підлягає, тому що рішення з господарського спору не впливає на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача від суми боргу 3817,08 дол. США, у зв'язку з її оплатою після передачі позову в суд.
У судовому засіданні, яке відбулося 27 березня 2008 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частині рішення.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 28 березня 2008 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд -
1. У частині стягнення заборгованості в сумі 3817,08 дол. США провадження у справі припинити.
2. В інший частині позову відмовити.
3. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч, вул. Кірова,28 (р\р 260090109089 в КФ АБ «Експерс-банк», МФО 384674, ЗКПО 01125554) на користь Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27 (р\р 26009128400238 у МФ ВАТ «Кредит промбанк», МФО 326007, ЗКПО 25374003) 38,17 дол. США державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», м. Керч, вул. Кірова,28 (р\р 260090109089 в КФ АБ «Експерс-банк», МФО 384674, ЗКПО 01125554) на користь Державного підприємства «Дельта-лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27 (р\р 26006129800238 у МФ ВАТ «Кредит промбанк», МФО 326007, ЗКПО 25374003) 95,56 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.