Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
Іменем України
10.04.2008
Справа №2-7/17792-2007
За позовом Державної телерадіокомпанії «Крим» (95001, м. Сімферополь,вул. Студентська, 14)
До відповідача Управління справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13)
Про стягнення 4411,05 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача - Дубровіна Е. В., предст., дов. №298 від 13.03.2008 р.
Від відповідача - Шишмарьов А. Д., предст., дов. №01-01/2219 від 24.07.2007 р.
Суть справи: Державна телерадіокомпанія «Крим» звернулася до Господарського суду АР Крим з позовом до Управління справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про стягнення 4411,05 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті вартості наданих позивачем за договором №247 від 16.12.2005 р. робіт, через що заборгованість Управління справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим перед Державною телерадіокомпанією «Крим» складає 4411,05 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.
Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
16.12.2005 р. між Державною телерадіокомпанією «Крим» (Виконавець) та Управлінням справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (Замовник) був укладений договір №247 про надання радіомовних послуг, п. 1 якого передбачено, що Замовник доручає, а Замовник зобов'язується здійснити підготовку та випуск в ефір згідно з Правилами технічної експлуатації: циклові радіопередачі «Вибори-2006. Коментарі та роз'яснення» згідно затвердженого сторонами графіку. Періодичність виходу радіопередач по провідному радіо: 1 раз на тиждень, хронометраж - 15 хвилин - всього 13 виходів та однієї передачі хронометражем 5 хвилин.
Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник здійснює оплату радіомовних послуг за кожен місяць в повному обсязі на підставі виставлених Виконавцем рахунків. Вартість радіопередачі «Вибори-2006. Коментарі та роз'яснення» (хронометраж - 15 хвилин) складає 630,15 грн. з ПДВ, а вартість радіопередачі (хронометраж - 5 хвилин) складає 300,38 грн., у тому числі ПДВ. Загальна вартість радіомовних послуг визначається на підставі відповідних кошторисів видатків, які є невід'ємною частиною договору.
Щомісячно фактичні виходи в ефір радіопередач підтверджуються актами виконаних робіт, які підписуються представниками Замовника та Виконавця не пізніше 5 днів з дня подачі актів та рахунків (п. 3.2 Договору).
Звертаючись до суду з цим позовом, Державна телерадіокомпанія «Крим» посилається на те, що відповідачем не були оплачені рахунки №13 від 28.02.2006 р. та №20 від 31.03.2006 р. на загальну суму 4411,05 грн., у зв'язку з чим позивачем просить стягнути з Управління справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим вказану суму заборгованості в примусовому порядку.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, в п. 2.1 Договору №247 від 16.12.2005 р. сторони обумовили, що Виконавець зобов'язується, у тому числі, надати ефір для виходу передач згідно затвердженого сторонами графіку, в якому вказані учасники програми, а також у випадку необхідності час для монтажу програми.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.
У той же час, позивач не надав суду доказів наявності відповідного затвердженого графіку виходу передач.
Крім того, як вже було вказано раніше, відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість радіомовних послуг визначається на підставі відповідних кошторисів видатків, які є невід'ємною частиною договору. В свою чергу, належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором, згідно з п. 3.2, повинно підтверджуватися підписаними обома сторонами актами виконаних робіт.
Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Суд зазначає, що оскільки саме належне виконання позивачем своїх обов'язків за договором, яке підтверджується графіком виходом передач, кошторисом витрат та актами виконаних робіт, спрямовує обов'язок відповідача оплатити надані послуги, дії позивача по складанню вказаних вище документів є правочином в розумінні норм чинного законодавства України, через що відповідні графіки, кошториси та акти мають бути підписані обома сторонами.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що кошториси витрат, ефірні довідки та акти виконаних робіт підписані позивачем в односторонньому порядку, у зв'язку з чим вказані документи не можуть бути належним підтвердженням виконання позивачем своїх обов'язків за договором, та, відповідно, не можуть породжувати у відповідача обов'язок по оплати вартості вказаних у зазначених документах послуг.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу україни Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків від 15.04.2007 р., який нібито підтверджує наявність у відповідача заборгованості, не може бути розцінений судом як належний доказ у справі з н огляду на наступне.
Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з розділом 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Отже, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується лише первинними документами.
У той же час, акт звіряння - це бухгалтерський документ, що лише фіксує тотожність відображення первинних господарських операцій у обліку сторін. Натомість, представлений позивачем акт звірки взаємних розрахунків не містить посилання на первинні документи, на підставі яких були здійснені господарські операції, на підставі яких виникла заборгованість, що унеможливлю однозначне ствердження про те, що відображена в ньому сума заборгованості виникла саме через невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором №247 від 16.12.2005 р., а не іншої угоди.
Таким чином, позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду належних та допустимих доказів виконання ним своїх зобов'язань за договором, а отже і існування заборгованості відповідача у сумі 4411,05 грн.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позову відсутні.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Державної телерадіокомпанії «Крим» про стягнення з Управління справами Ради Міністрів Автономної Республіки Крим заборгованості у сумі 4411,05 грн.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.