29.01.08р.
Справа № А23/1
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАЛАЙФ", м. Дніпропетровськ
до відповідач-1: Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
відповідач-2: Головного управління державного казанчейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 19.11.07 № 0000142304/0
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Сандул В.А. - дов. від 23.07.07, представник
Від відповідача-1: Станкевич А.Є. - дов. від 05.11.07 №25255/10/10-10, старший держподатінспектор
Овсяникова Л.О. - дов. від 04.12.07 №27617/10/10-1, головний держподатінспектор
Від відповідача-2: не з'явився
Позивач звернувся з позовом та просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська від 19.11.07 №0000142304/0; стягнути на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 944054,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 в акті перевірки зроблений неправильний висновок про неправомірне заявлення позивачем податку на додану вартість в сумі 944054,00 грн. до відшкодування з бюджету внаслідок порушення підприємством пп.7.7.1, 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" через встановлений факт включення до Розрахунку суми бюджетного відшкодування суми оплати кредиторської заборгованості за товари по договорах поставки з ТОВ "Біотрейд" та ЗАТ "Ерлан".
Крім того, відповідачем-1 порушений порядок складання акту перевірки, оскільки акт не містить чіткого викладення змісту порушення з посиланням на конкретні норми законодавства, у зв'язку з чим акт перевірки від 14.11.07 № 990/23-4/33669809 не може бути належним та допустимим доказом виявлення та наявності порушень податкового законодавства.
Оскільки відповідач-1 не визнав право позивача на бюджетне відшкодування та за відсутності законних підстав відмовився від прийняття рішення щодо складення висновку відносно суми, яка підлягає відшкодуванню із бюджету, строки відшкодування, передбачені законом, сплили, то одночасно з питанням про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, позивач застосовує інший спосіб захисту порушеного права -стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 944054,00 грн.
Відповідач-1 проти позову заперечує, посилається на те, що підприємством неправомірно заявлена сума податку на додану вартість до відшкодування з бюджету, оскільки встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем було віднесено податкові накладні за отриманий товар від ТОВ "Біотрейд" на загальну суму 4535949,44 грн., крім того, ПДВ -907189,89 грн. Протягом липня було здійснено оплату на користь ТОВ "Біотрейд" в сумі 5443139,00 грн. з напрямком платежу -плата за товар згідно договору поставки № 01416 від 18.04.07, разом з тим сума платежів направлена позивачем на погашення його кредиторської заборгованості, яка виникла раніше. Також позивачем до складу податкового кредиту було віднесено суму податку на додану вартість за товар, отриманий від ЗАТ "Ерлан" на загальну суму 4044,33 грн. (ПДВ -808,87 грн.). Протягом липня 2007 року позивачем здійснено оплату на користь ЗАТ "Ерлан" на суму 6017,20 грн. з напрямком платежу плата за товар згідно договору, фактично сума платежів направлена позивачем на погашення кредиторської заборгованості, яка виникла раніше.
При заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податків може врахувати із суми податкового кредиту (рядок 17 Декларації) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Оскільки позивачем за серпень 2007 року неправомірно заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідач-1 не має законних підстав для видачі висновку органу державного казначейства про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 944054,00 грн.
Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що документи, відповідно до яких повинно здійснюватись стягнення бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача на вказану в позовній заяві суму, до відповідача-2 не надходили, у зв'язку з чим відповідач-2 позбавлений можливості проведення зазначеного відшкодування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
19.11.07 Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (відповідач) винесено податкове повідомлення-рішення № 0000142304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 944054,00 грн.
Підставою для винесення означеного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки № 990/23-4/33669809 від 14.11.07, складений відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2007 року.
В ході перевірки встановлено, що в порушення пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем неправомірно заявлено суму 944054,00 грн. до відшкодування з бюджету.
До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що позивачем в липні 2007 року до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість -907189,89 грн. по податковим накладним, виписаним в черві 2007 року, за отриманий від ТОВ "Біотрейд" товар на загальну суму 4535949,44 грн. Протягом липня здійснено оплату на користь ТОВ "Біотрейд" в сумі 5443139,00 грн. з призначенням платежу за даними платіжних доручень - плата за товар згідно договору поставки № 01416 від 18.04.07.
Але оскільки станом на 01.07.07 кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Біотрейд" складала 11099284,18 грн., станом на 01.08.07 -14550512,00 грн., станом на 01.09.07 -16291449,38 грн., відповідачем зроблений висновок, що сума платежів, яка здійснена в липні 2007 року, направлена на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше.
Позивачем в липні 2007 року до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість -808,87 грн. по податковим накладним за отриманий від ТОВ "Аквалайф" товар на загальну суму 4044,33 грн. Протягом липня здійснено оплату на користь ТОВ "Аквалайф" в сумі 6017,20 грн. з призначенням платежу за даними платіжних доручень - плата за товар згідно договору поставки № 02 від 17.05.05.
Оскільки станом на 01.07.07 кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Аквалайф" складала 2035708,14 грн., станом на 01.08.07 -3348077,57 грн., станом на 01.09.07 -2235906,97 грн., відповідачем зроблений висновок, що сума платежів, яка здійснена в липні 2007 року, направлена на погашення кредиторської заборгованості, що виникла раніше.
На користь інших постачальників було зроблено оплату за послуги транспортування та оформлення продукції, яка не формувала податковий кредит липня 2007 року.
У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з даними поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту поточного звітного періоду (серпень) з податку на додану вартість має від'ємне значення -1367784 грн. та підлягає зараховуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за відсутності у позивача податкового боргу з цього податку.
Пунктом 1.5 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунок податку та сплачувати його до бюджету. Згідно пп.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий період є один календарний місяць.
В рядку 23 декларації позивачем зазначений залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, тобто липня 2007 року, що включається до складу податкового кредиту серпня 2007 року, - 944054 грн.
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації), визначена позивачем -944054 грн.
До декларації доданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до рядка 3 якого позивачем зазначено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично оплачену постачальникам в липні 2007 року, в розмірі 944054 грн.
Згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2007 року від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 944054,00 грн.
Порушень при визначенні позивачем податкових зобов'язань, податкового кредиту за липень 2007 року відповідачем під час перевірки, що не спростовано матеріалами справи, не виявлено.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 цього Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №166, передбачено, що таке від'ємне значення в наступному звітному податковому періоді визначається як різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
Згідно пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до визначеної Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №166, форми розрахунку суми бюджетного відшкодування зазначений розрахунок містить в рядку 1 значення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду), в рядку 2 - суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду); в рядку 3 - суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), і в рядку 4 - суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 3). Значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм в їх сукупності, суд вважає, що відповідач правильно дійшов висновку, що при заповненні рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації) ті суми податку, які фактично сплачені в такому ж податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг) грошовими коштами (в тому числі авансом), включаючи суми податку, фактично сплачені в такому ж попередньому податковому періоді при ввезені на митну територію України товарів (супутніх послуг).
Разом з тим, висновок відповідача, що до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування повинні включатися виключно суми податку на додану вартість по тим товарам (роботам, послугам), податковий кредит по яким виник в одному податковому періоді разом з оплатою, є помилковим, таким, що суперечить зазначеним вище положенням Закону України "Про податок на додану вартість", і не відповідає закріпленому в цьому Законі принципу бюджетного відшкодування - повернення платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв'язку з надмірною їх сплатою.
Згідно положень пп.7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається окрім суми, зазначеній в рядку 17 декларації з податку на додану вартість за поточний звітний (податковий) період, і залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Тобто суми податкового кредиту формуються за накопичувальним принципом.
Виходячи з викладеного, суд вважає, правильним заповнення позивачем Розрахунку суми бюджетного відшкодування, визначення в рядку 4 Розрахунку суми 944054,00 грн., виходячи з визначеного в установленому порядку розміру залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (липня 2007 року) -рядок 24 декларації за серпень 2007 року.
При цьому зазначений відповідачем принцип, покладений в основу розрахунку бюджетного відшкодування, а саме: проведення грошових розрахунків з постачальником за придбані товари, в даному випадку позивачем не порушений.
За встановлених обставин суд вважає, що висновок відповідача суперечить нормам діючого законодавства, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинними.
Стосовно вимог про стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 944054,00 грн. суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Підпунктом 7.7.8 статті 7 цього Закону передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Виходячи з наведених вище норм, фактичних обставин справи, суд вважає, що на день вирішення даного спору обов'язок щодо надання платнику податку суми бюджетного відшкодування не виник, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині заявлені передчасно, правові підстави для їх задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська від 19.11.07 №0000142304/0.
В решті позову і в позові до відповідача-2 відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАЛАЙФ", м. Дніпропетровськ, 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
10.04.08
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна