Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
21.03.2008
Справа №2-16/14294-2007А
За позовом - Державної податкової інспекції в м. Алушті (98500, м. Алушта, вул.. Леніна, 22 - а)
До відповідача - Приватного підприємства фірми «Аліса» (98500, м. Алушта, вул.. 15 квітня, б. 35)
Про стягнення 5246,75 грн.
Суддя Омельченко В.А.
Секретар судового засідання Н.С. Хлебнікова
Від позивача - Патраш В.І., довіреність № 3232/10 від 31.05.07, головний держ. под. інспектор;
Від відповідача - Хаваєва Н.В., довіреність № б/н від 08.01.08, представник;
Суть спору: Позивач - Державна податкова інспекція в м. Алушта звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства фірми «Аліса» про стягнення з останнього суму несплачених фінансових санкцій в розмірі 5 246,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі штрафні санкції, що застосовані за порушення вимог податкового законодавства.
Відповідач проти задоволення позову заперечує , вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з позовною заявою про стягнення фінансових санкцій.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 21.03.2008 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи 11 липня 2006 року Державною податковою інспекцією в м. була здійснена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці мінімаркет «Соблазн» , розташованого за адресою : м. Алушта, вул.. Леніна, б. 15 , що належить ПП фірмі «Аліса».
За результатами вказаної перевірки був складений акт № 000163 , яким зафіксований факт порушення відповідачем п.п. 1,2,6,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг», що виразилося в не проведенні розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботі реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Сума грошових коштів, не проведених через РРО склала 48,80 грн., а також не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 1000,55 грн.
На підставі вказаного акту перевірки від 11.07.2006 року Державною податковою інспекцією в м. Алушті було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006552303/0 від 21.07.2006 року на суму 5246,75 грн.
Враховуючи те, що нараховані штрафні санкції ПП фірма «Аліса» в установлений строк не були сплачені, ДПІ в м. Алушті звернулося до господарського суду АРК з адміністративною позовною заявою про стягнення вказаної суми.
Суд не приймає до уваги вказані доводи по наступним підставам.
Відповідно до ст.. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Згідно до ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка господарської діяльності ПП фірма «Аліса» була здійснена ДПІ в м. Алушті 11.07.2006 року, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0006552303/0 на суму 5246,75 грн. було винесено ДПІ в м. Алушті 21.07.2006 року.
Тобто, з моменту порушення ПП фірма «Аліса» правил здійснення господарської діяльності, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування» та до моменту звернення ДПІ в м. Алушті з 04.10.2007 року до господарського суду про стягнення штрафних санкцій пройшло більше одного року.
Відповідно до ст.. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Таким чином, фінансові санкції , передбачені ст.. 17,22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» підпадають під законодавче визначення адміністративного - господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною суттю.
Згідно до ст.. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на те, що адміністративно - господарські санкції загалом і фінансові санкції встановлені Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», зокрема є конфіскаційними , оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.. 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. З урахуванням вищевикладеного і звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкції в разі відмови суб'єкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку повинно бути в межах строків, передбачених ст.. 250 ГК України.
Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строків судом позовної давності та прохає відмовити у позові на підставі ст.. 100 КАС України та ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Позивач під час розгляду справи звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку, однак суд не визнав причину пропуску строку поважною, у зв'язку з чим позові вимоги про стягнення з відповідача суми несплачених фінансових санкцій в розмірі 5246,75 грн. задоволенню не підлягають.
В порядку ст. 71 КАС України на позивачі лежить обов'язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 21.03.2008р.
Постанова складена в повному обсязі та підписана відповідно до ст.. 160 КАСУ -27.03.2008 року .
На підставі викладеного, та керуючись ст.94,ст.160,162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові відмовити
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.