Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
14.03.2008
Справа №2-16/13904-2007А
За позовом - ВАТ «Монтажне управління № 14» м. Сімферополь (95493,м. Сімферополь, вул. Монтажна, 23)
До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (95000, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 1/9)
Про визнання незаконними та скасування рішень.
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Нанаров О.О., довіреність № б/н від 25.09.07, представника;
Від відповідача - Булат К.М., довіреність № 1550/9/10-0 від 10.02.07, гол. держ. под. інспектор;
Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Монтажне управління № 14» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання незаконними та скасування рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0001142200 від 15.08.2007р. та №0001142200/1 від 06.09.2007р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 53503,52грн. на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в їх основу покладено помилковий висновок ДПІ у м. Сімферополі відносно того, що датою перетину товаром митного кордону України слід вважати дату оформлення вантажної митної декларації - 06.07.2007р., а не дату відбитку митниці на СМR (міжнародній транспортній накладній, інвойсі) - 06.06.2007р., що призвело до неправильного обчислення передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» 90-денного терміну для поставки продукції.
Відповідач проти позову заперечує. Вважає, що пеня спірними рішеннями нарахована позивачу обґрунтовано та на підставі податкового та валютного законодавства. Зокрема вказує, що датою перетину товаром митного кордону України є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації (в даному випадку відмітка митниці від 06.07.2007р.), а не дата відмітки митниці на інвойсі (06.06.2007р.), що і призвело до нарахування спірної пені. В своїх запереченнях відповідач посилається також на Узагальнюючий експертний висновок № 126/85 від 16.04.2002р., затверджений Головою Ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.04.2002р., відповідно до якого моментом закінчення імпортної операції варто вважати випуск у вільне використання, тобто закінченням імпортної операції є дата оформлення імпортної вантажної митної декларації на випуск товару у вільне використання, а не дата оформлення ВМД на тимчасовий ввіз або розміщення товару на митному ліцензійному складі.
Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 14.03.2008 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд
08-09.08.2007р. ДПІ в м. Сімферополі проведена виїзна позапланова перевірка Відкритого акціонерного товариства «Монтажне управління № 14» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 01.03.2007р. № 1, укладеним з «Metalgalante» (Італія), під час якої встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994р. з наступними змінами і доповненнями, що виразилося у невчасному надходженні імпортного товару на суму 79 650 євро за зовнішньоекономічним контрактом від 01.03.2007р. № 1, з простроченням на 33 дня (з 04.06.2007р. по 06.07.2007р.).
За наслідками акту перевірки відповідачем складено акт перевірки № 5213/22-012/04772900 від 10.08.2007р., який було покладено в основу рішення № 0001142200 від 15.08.2007р. про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 53503,52грн. на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до ДПІ в м. Сімферополі.
Рішенням ДПІ в м. Сімферополі «Про результати розгляду скарги» № 56914/10/25023 від 06.09.2007р. оскаржене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скарга - без задоволення.
На підставі вказаного рішення ДПІ в м. Сімферополі винесено рішення №0001142200/1 від 06.09.2007р. про застосування штрафних санкцій на суму 53503,52грн.
Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Монтажне управління № 14» є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
01.03.2007р. між ВАТ «Монтажне управління № 14» (покупець) та «Metalgalante» (Італія) (продавець) укладений контракт № 1, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов'язання поставити позивачу повнопривідний 4х4 самозавантажуючийся бетонний вузол CARMIХ 2,5 згідно специфікації, загальна сума контракту 79650 євро на умовах СІР Сімферополь.
Як свідчить платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металів від 05.03.2007р. та виписка по особовим рахункам позивача за 05.03.2007р., позивач, на виконання умов даного контракту, перерахував контрагенту 79650 євро.
Отже, граничний строк надходження оплаченого позивачем товару - 03.06.2007р.
Як свідчить штамп Яворівської митниці на CMR - міжнародній транспортній накладній, інвойсі «Під митним контролем», «Metalgalante» (Італія) поставив товар за контрактом 06.06.2007р.
Штамп Кримської регіональної митниці на ВМД - вантажній митній декларації - від 06.07.2007р.
Як свідчить акт перевірки, відповідач вважає, що датою перетину товаром митного кордону України є дата завершення оформлення вантажної митної декларації (в даному випадку відмітка митниці від 06.07.2007р.), а не дата відмітки митниці на інвойсі (06.06.2007р.), що і призвело до нарахування спірної пені.
Суд вважає, що вказані висновки ДПІ у м. Сімферополі є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 - ВР від 23.09.94 р. виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Статтею 2 даного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959 від 16.04.1991р., моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.
Враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.
Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України.
Зокрема, п. 2 ст. 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України» визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.
Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття «Пропуск товарів через митний кордон України», яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п. 35 ст. 1 Митного кодексу України).
Ст. 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
При цьому, суд виходить також з того, що вантажна митна декларація, згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою КМУ від 09.06.1997р. № 574, є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, прийняття якої митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, щодо відповідності до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.
Тобто, оформлена вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.
Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампа «Під митним контролем» (імпорт), виписується провізна відомість у митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем» (імпорт) і особиста номерна печатка (в'їзд) інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.
У митницю повного оформлення, в зоні діяльності якої розміщується отримувач вантажу, подаються товаросупровідний документ, провізна відомість з відповідними відмітками пропускної митниці і ВМД на вантаж.
У графі "Д" ВМД проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" (імпорт), дата якого фіксує момент прийняття вантажу, товаросупровідних документів і ВМД на нього до повного митного оформлення, після закінчення якого в графі "Д" ВМД і на товаросупровідних документах проставляється відтиск його особистої номерної печатки (в'їзд).
Наявність відбитків штампа "Під митним контролем" (імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товаросупровідних документах і ВМД свідчить про випуск вантажу у вільне використання або переведення вантажу під інший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД.
Термін "пропуск через митний кордон України" означає дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці (п. 4 ст. 15 Кодексу), а вільне використання передбачає розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України (п. 5 ст. 15 Кодексу).
Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Зважаючи на викладене, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними й обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту.
При цьому слід зазначити, що, згідно з пп. 3.2 п. 3 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.11.98 р. N 723, штамп "Під митним контролем" має застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль, і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження тощо) без дозволу митниці забороняється. Відбиток штампа проставляється на CMR (міжнародна транспортна накладна), товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють.
Водночас, згідно з пп. 3.6 п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за N 338/3631, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, оплачених резидентом. У разі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу, згідно з вимогами постанови КМУ і НБУ від 26.12.95 р. N 1044, тобто належним чином оформленої ВМД.
Вказана позиція відображена в Листі Державної податкової адміністрації №2868/7/23-5317 від 28.02.2002р. «Щодо визначення дати імпорту товарів, що застосовується при проведенні перевірок дотримання вимог валютного законодавства», а також обумовлено, що для практичного застосування статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 - ВР від 23.09.94 р. датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного контролю України, що підтверджується проставленням відбитку штампа на СМR, товаросупровідних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявності СМД, оформленої відповідно до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України.
Вказаний лист є офіційним роз'ясненням ДПА України положень законодавства з цього приводу, що відповідно до абз. «г, д» п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. виключає відповідальність платника податків.
Так, в силу абз. «д» даного пункту не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Як свідчать матеріали справи, фактичний перетин митного кордону України відбувся 06.06.2007р., що підтверджується відбитком Яворівської митниці на CMR - міжнародній транспортній накладній, інвойсі «Під митним контролем», у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено прострочення на 33 дня (з 04.06.2007р. по 06.07.2007р.), за що йому нарахована спірним рішенням пеня.
Висновок № 126/85 від 16.04.2002р., затверджений Головою Ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.04.2002р., на який посилається відповідач по справі, суд до уваги не приймає, оскільки даний висновок - це висновок науково-правової експертизи щодо моменту закінчення імпортної операції по договорах, які передбачають здійснення розрахунків в іноземній валюті, виконаної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» на замовлення ДПА у м. Києві, що не стосується предмету спору. Крім того, спірним питанням по даній справі є не момент закінчення імпортної операції, а момент перетину товару через митний кордон України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів того, що нарахування позивачу пені спірними рішеннями здійснено правильно та правомірно, ДПІ в м. Сімферополі суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ «Монтажне управління № 14» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14.03.2008р.
Повний текст постанови складено та підписано 20.03.2008р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0001142200 від 15.08.2007р. та № 0001142200/1 від 06.09.2007р. про застосування до ВАТ «Монтажне управління № 14» штрафних санкцій на суму 53503,52грн. на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Відкритого акціонерного товариства «Монтажне управління № 14» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45 оф. 320) 03,40грн. витрат по сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.