Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
14.03.2008
Справа №2-16/12165-2007А
За позовом - Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95493, м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 3, р/р 26007000130963 в АКБ «ЧБРР», м. Сімферополь, ЄДРПОУ 01267308, МФО 384577)
До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул.. Мате Залки 1/9)
Про скасування податкового повідомлення - рішення
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
Від позивача - Кутас А.В., довіреність № 13/04 від 08.01.08, представник; Нанаров О.О., довіреність № 1550/9/10-0 від 10.02.07, представник;
Від відповідача - Булат К.М., довіреність № б/н від 01.11.07, гол. держ. под. інспектор;
Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ у м. Сімферополі, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 08.06.2007р. №0003791701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11914,23грн. та застосування штрафних санкцій на суму 23828,46грн., всього на загальну суму 35742,69грн. за неоподаткування доходу, отриманого платником податку від його роботодавця як додаткового блага у вигляді вартості житла, а також скасувати вказане ж податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 414,29грн., а також штрафних санкцій у сумі 828,58грн., всього на загальну суму 1249,87грн. внаслідок неоплати податку з доходів фізичних осіб за придбання у фізичної особи Аппазова Р.Я. молочних продуктів з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки ДПІ у м. Сімферополі, викладені в акті перевірки та покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення вважає безпідставно винесеним і таким, що підлягає скасуванню.
07.03.2008р. позивач, у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою в прохальній частині позову (замість 1242,87грн. зазначив 1249,87грн.), уточнив позовні вимоги і просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 08.06.2007р. №0003791701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11914,23грн. та застосування штрафних санкцій на суму 23828,46грн., всього на загальну суму 35742,69грн. за неоподаткування доходу, отриманого платником податку від його роботодавця як додаткового блага у вигляді вартості житла, а також скасувати вказане ж податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 414,29грн., а також штрафних санкцій у сумі 828,58грн., всього на загальну суму 1242,87грн. внаслідок неоплати податку з доходів фізичних осіб за придбання у фізичної особи Аапазова Р.Я. молочних продуктів з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.
Відповідач проти позову заперечує, вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення законним і обґрунтованим. У відзиві на позов пояснив, що під час проведення ним планової документальної перевірки позивача встановлено порушення останнім п.п. 4.2.9 «а» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV із змінами і доповненнями, що виразилося у неоподаткуванні доходу, отриманого платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості житла, за що позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 914,23грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 23 828,46грн., а також порушення п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, що виразилося у неутриманні ВАТ «Кримзалізобетон» податку з доходів, сплачених фізичній особі Аппазову Р.Я. при придбанні у нього молочних продуктів, за яке позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 414,29грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 829,58грн.
Відповідач вважає, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки, зокрема щодо неперебування у трудових відносинах з особами, які проживали в готелях, позивачем документально не спростовані.
Доповнивши заперечення на позов, відповідач вказує, що нерезиденти - фізичні особи, проживання яких забезпечував позивач у готелях, є платниками податку на доходи фізичних осіб (п. 2.1 Закону України № 889), доходи яких згідно з п.п. 9.11.1 даного Закону підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону, а позивач є податковим агентом нерезидента стосовно таких доходів (п.п. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону). До доходів, одержаних як додаткові блага, що підлягають оподаткуванню, закон № 889 відносить вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податків у безоплатне користування (окрім випадків, коли таке користування здійснюється у зв'язку з виконанням трудових функцій або норм закону (абз. «а» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону).
Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 14.03.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
30.03.2007р. - 15.05.2007р. ДПІ у м. Сімферополі проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «Кримзалізобетон» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р, за результатами якої складено акт перевірки за № 3143/23-7/01267308 від 30.05.2007р.
Вказаною перевіркою встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі п.п. 4.2.9 «а» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV із змінами і доповненнями, що виразилося у неоподаткуванні доходу, отриманого платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляд і вартості житла, за яке позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11 914,23грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 23828,46грн., а також п.п. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 вищевказаного Закону, що виразилося у неутриманні ВАТ «Кримзалізобетон» податку з доходів, сплачених фізичній особі Аппазову Р.Я. при придбанні у нього молочних продуктів, оскільки ця особа не має особистих земельних ділянок, відведених під ведення сільського господарства та не проживає разом з особами, які знаходяться з ним у родинних, сімейних відносинах, яким надано земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства, за яке позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 414,29грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 829,58грн.
08.06.2007р. ДПІ у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення №0003791701/0, яким ВАТ «Кримзалізобетон» донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 12 684,78грн. основного платежу та 25 369,56грн. штрафних санкцій, в тому числі за вищевикладені порушення законодавства.
Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Кримзалізобетон» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 3.1.8.3 акту перевірки, у перевіреному періоді встановлена безготівкова сплата ВАТ «Кримзалізобетон» готелям м. Сімферополя ТОВ «Локіс» Готель «Салгір», ТОВ «Грін-Рейн» готель «Вікторія», СПД Канімян М.Х. готель «Імперіал» за проживання фізичних осіб на загальну суму 87 786,61грн.
При цьому, як зазначено в акті, до перевірки не надано документів з прізвищами осіб, що проживали у готелях, у зв'язку з чим не надавалося можливим встановлення даних фізичних осіб, чи є вони працівниками підприємства, залучання їх до виробничого процесу.
Актами приймання-здачі виконаних робіт з вищевказаними надавачами послуг особи, які проживали, також не визначені.
Незважаючи на це, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем абз. «а» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV, з наступними змінами і доповненнями, відповідно до якого до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості використання житла.
П. 1.17 ст. 1 даного Закону визначає, що працедавець - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки зі сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
Враховуючи, що будь-яких доказів того, що проживаючі в готелях особи перебували у трудових відносинах з позивачем, з ними укладені трудові угоди, позивач сплачував їм заробітну плату, здійснював нарахування до фонду оплати праці тощо, відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вищевказані висновки ДПІ у м. Сімферополі носять характер припущення, що є недопустимим.
Так, відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
В свою чергу, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.
До того ж, як встановлено судом, відповідно до договору № С-07/08-02-01 про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування устаткування від 01.01.2006р., ВАТ «Кримзалізобетон» взяло на себе зобов'язання забезпечити проживанням у готелях осіб, що будуть направлені «Хесс Машинефабрик ГмбХ і Ко КГ» для виконання робіт за договором.
Згідно з п. 2.3 даного договору витрати на проживання цих осіб підлягають відшкодуванню «Хесс Машинефабрик ГмбХ і Ко КГ» після виконання робіт за договором на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт на основі виставленого рахунку.
Наявність передбаченої договором компенсації свідчить про те, що благо у вигляді безоплатного проживання було отримано фізичними особами від «Хесс Машинефабрик ГмбХ і Ко КГ», а не від ВАТ «Кримзалізобетон».
Листом від 02.01.2006р. «Хесс Машинефабрик ГмбХ і Ко КГ» підтверджується направлення осіб для виконання робіт за вищевказаним договором та прохання до ВАТ «Кримзалізобетон» забезпечити та оплатити проживання направлених для виконання робіт осіб.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що виплата сум за проживання осіб у готелях була здійснена у виконання умов договору № С-07/08-02-01 про надання послуг з ремонту те технічному обслуговуванню устаткування від 01.01.2006р.
Вказані обставини також спростовують висновки ДПІ про порушення позивачем абз. «а» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Безпідставність донарахування основного платежу за податком, в свою чергу, призвела до необгрунтованого нарахування штрафних санкцій, адже відповідно до п.п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. штрафні санкції накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.
Вказане є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11914,23грн. та застосування штрафних санкцій на суму 23828,46грн.
Суд погоджується також з позовними вимогами позивача стосовно скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 08.06.2007р. № 0003791701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 414,29грн., а також штрафних санкцій у сумі 828,58грн., всього на загальну суму 1242,87грн. внаслідок неоплати податку з доходів фізичних осіб за придбання у фізичної особи Аапазова Р.Я. молочних продуктів з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.
При цьому суд виходить з наступного.
Перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду фізичній особі Аппазову Р.Я. було сплачено за придбання молочних продуктів 3 186,25грн.
Відповідно до п. 4.3.36 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються доходи від відчуження власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства. Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без отримання податку.
Згідно з п. 7 Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1063, інформація про видачу довідки передається сільською, селищною, міською радою органу державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - Аппазов Р.Я. надав ВАТ «Кримзалізобетон» довідку про право фізичної особи Аппазова Р.Я. на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, видану Виконавчим комітетом Родниковської сільської ради Сімферопольського району АРК № 25683 від 18.10.2006р., яка була досліджена при перевірці, що не заперечується відповідачем по суті.
Проте, як слідує з акту перевірки та із заперечень відповідача на позов, вказана довідка, у порушення п. 3 Порядку № 1063, не містить ідентифікаційного номера власника сільськогосподарської продукції згідно з державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, а також у рядку «Найменування сільськогосподарської продукції» було вказано «крупна рогата худоба - 2 голови», в той час як перевіркою встановлено продаж Аппазовим Р.Я. молочних продуктів, а не крупної рогатої худоби, у зв»язку з чим вказана довідка не була прийнята відповідачем до уваги як така, що не має юридичної сили.
З вказаними доводами відповідача суд не може погодитись, адже жодна норма Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006р. № 1063, не визначає, що відсутність будь-якого з реквізитів у довідці робить її недійсною.
До того ж, відповідно до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997р. № 771/97-ВР сільськогосподарською продукцією є сільськогосподарські харчові продукти тваринного і рослинного походження, що призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі.
Придбане у Аппазова Р.Я. молоко - це продукт тваринного походження від крупної рогатої худоби.
Свої висновки про відсутність у фізичної особи - Аппазова Р.Я. особистих земельних ділянок, відведених під ведення сільського господарства та не проживання разом з особами, які знаходяться з ним у родинних, сімейних відносинах, яким надано земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства, ДПІ також документально не підтвердила.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вказане свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано донараховано позивачеві податок з доходів фізичних осіб в сумі 414,29грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 829,58грн., що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині.
Отже, доказів того, що донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в оскарженій позивачем сумі та застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правильно та правомірно, ДПІ у м. Сімферополі суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 14.03.2008р.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.03.2008р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 08.06.2007р. № 0003791701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 11914,23грн. та застосування штрафних санкцій на суму 23828,46грн., всього на загальну суму 35742,69грн. за неоподаткування доходу, отриманого платником податку від його роботодавця як додаткового блага у вигляді вартості житла.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 08.06.2007р. № 0003791701/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 414,29грн., а також штрафних санкцій у сумі 828,58грн., всього на загальну суму 1242,87грн. внаслідок неоплати податку з доходів фізичних осіб за придбання у фізичної особи Аапазова Р.Я. молочних продуктів з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.
4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3, код ЄДРПОУ 01267308; банківські реквізити: р/р 26007000130963 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» м. Сімферополь, МФО 384577) 3,40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.