Справа № 2-1411/11
(ЗАОЧНЕ)
„21” березня 2011 року м.Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого -судді Суворової О.В.
при секретарі -Бондаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТСВ”, третя особа на стороні відповідача - Південний науковий центр Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України, про визнання майнових прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТСВ” та третьої особи на стороні відповідача - Південного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України про визнання майнових прав та просить визнати за ним право на отримання у власність приміщення офісу будівельний №2 , загальною площею 89,00 квадратних метри, квартири будівельний №53,загальною площею 169,35 квадратних метри, та стояночного місця будівельний №43 в незавершеному будівництвом дванадцятиповерховому будинку №6 з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки по провулку Удільному в місті Одесі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 серпня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 (комітент) та відповідачем ТОВ "ТСВ" (комісіонер) були укладені договори комісії №2/1, №4 та №4П на будівництво об'єктів нерухомості.
Відповідно до договорів комісії відповідач, як комісіонер, зобов'язався здійснити всі дії для будівництва дванадцятиповерхового будинку та здати в експлуатацію закінчений будівництвом будинок з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки до 26 грудня 2006 року і на протязі 45 днів передати у власність комітенту приміщення офісу будівельний №2 загальною площею 89,00 квадратних метри, квартиру будівельний №53 загальною площею 169,35 квадратних метри та стояночне місце будівельний №43.
Відповідач умови договорів комісії виконав частково, будівельні роботи припинені, будинок не прийнятий в експлуатацію, у зв'язку з чим зазначені вище приміщення офісу будівельний №2, квартира будівельний №53, стояночне місце будівельний №43 -по цей час не передані позивачу, право власності на них не може бути зареєстровано у відповідності до законодавства України, що порушує права позивача і змусило його звернутися за захистом до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував, на винесення заочного рішення погоджується.
Відповідач по справі про час, дату та місце судового розгляду неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але без поважних причин до суду не з'явився, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав, у зв'язку з чим, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення згідно зі ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 23 серпня 2004 року уклав з відповідачем договори комісії №2/1, №4 та №4П на будівництво об'єктів нерухомості.
Відповідно до договорів комісії відповідач, як комісіонер, прийняв на себе наступні зобов'язання: за дорученням комітента (позивача) за плату та за його рахунок здійснити від свого імені всі фактичні і юридичні дії (правочини), необхідні для будівництва об'єкту нерухомості -12 поверхового будинку з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки, розташованого в місті Одесі, по провулку Удільний, 6, з метою передачі у власність комітентові (позивачу) частини вказаного об'єкту -приміщення офісу будівельний №2 загальною площею 89,00 квадратних метри, який розташований на 2 поверсі будинку, квартири будівельний №53 загальною площею 169,35 квадратних метри, яка розташована на 9 поверсі будинку та стояночного місця будівельний №43, розташованого на другому рівні підземної автостоянки за тією ж адресою; здати в експлуатацію закінчене будівництво 12-ти поверхового жилого будинку з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки до 26 грудня 2006 року і на протязі 45 днів передати у власність комітентові зазначені приміщення офісу, квартири, та стояночного місця, передбачених пунктом 1.4. зазначених договорів.
Згідно з договорами комісії №2/1, №4 та №4П для реалізації доручення за цим договором позивач (комітент) зобов'язався протягом 10 банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок відповідача (комісіонера) вартість офісу №2, вартість квартири №53, вартість стояночного місця №43, а також комісійну плату в розмірі 0,5% вартості цих приміщень. Сумарна вартість приміщень разом з комісійною винагородою складала 628 682,00 грн.
Згідно з додатковими угодами від 01 лютого 2006 року до договорів комісії №2/1, №4 та №4П від 23 серпня 2004 року, строк виконання доручення комітента був продовжений до кінця 2-го кварталу 2007 року включно. Тими же додатковими угодами був продовжений строк сплати 100% вартості приміщень до кінця 2-го кварталу 2007 року включно.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами комісії №2/1, №4 та №4П по сплаті вартості приміщень і комісійної винагороди до кінця 2-го кварталу 2007 року включно, що підтверджується відповідними квитанціями, фотокопії яких додані до позовної заяви.
Відповідач умови договорів комісії виконав лише частково, будівельні роботи припинені, будинок не прийнятий в експлуатацію, у зв'язку з чим зазначені вище приміщення офісу будівельний №2, квартира будівельний №53, стояночне місце будівельний №43 -по цей час не передані позивачу.
На будівництво нерухомості витрачені кошти позивача, але всі дії по закінченню робіт та по здачі будинку в експлуатацію відповідачем припинені.
Пунктами 1, 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено захист цивільних прав та інтересів шляхом визнання права та примусового виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до статті 1018 Цивільного кодексу України, майно, що придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Статтею 331 Цивільного кодексу України, яка передбачає набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва, вказано, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладеними позивачем та відповідачем договорами комісії передбачено, що після закінчення будівництва та введення житлового будинку в експлуатацію, протягом 45 днів відповідач зобов'язався по акту передати у власність позивача офіс, квартири та стояночні місця.
Пунктом 3 статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість виконання зобов'язань належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України вказано, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимоги позивача щодо визнання права позивача на отримання у власність приміщення офісу, квартири та стояночного місця.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтею 41, Конституції України, статтями 16, 331, 392, 526, 629, 1018 Цивільного кодексу України, статтями 15, 16, 57-60, 79, 88, 213, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ" та третьої особи на стороні відповідача - Південого наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України про визнання права власності -задовольнити.
Визнати майнове право ОСОБА_1 на отримання у власність приміщення офісу будівельний №2 загальною площею 89,00 квадратних метри, який розташований на 2 поверсі незавершеного будівництвом дванадцятиповерхового будинку №6 з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки по провулку Удільному в місті Одесі.
Визнати майнове право ОСОБА_1 на отримання у власність квартири будівельний №53 загальною площею 169,35 квадратних метри, яка розташована на 9 поверсі незавершеного будівництвом дванадцятиповерхового будинку №6 з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки по провулку Удільному в місті Одесі.
Визнати майнове право ОСОБА_1 на отримання у власність стояночного місця будівельний №43, розташованого на другому рівні підземної автостоянки незавершеного будівництвом дванадцятиповерхового будинку №6 з вбудованими приміщеннями магазинів, офісів та підземної автостоянки по провулку Удільному в місті Одесі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТСВ" на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1700,00 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Суворова