Справа № 2-а-208/11
16 березня 2011 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Коваленко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Маланічева Сергія Володимировича про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
29.11.2010 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло поштове відправлення з адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача про визнання неправомірною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому позивач просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 344022 від 16.11.2010 року, закривши провадження по справі, посилаючись на те, що він був безпідставно притягнутий відповідачами до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 425 грн.
В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених в заяві. Надав суду відеозапис подій, який здійснюється зі стаціонарного записуючого приладу встановленого в належному йому автомобілі. Підтвердив, що інспектором ДАІ також здійснювалось відео спостереження, але йому не надали запис для огляду. Наполягає, що інспектор ДАІ не надав жодного доказу в підтвердження наявності скоєння позивачем правопорушення
Відповідачі про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, про що свідчать наявні у справі докази, однак до суду не з'явився без поважних причин. Від УДАІ ГУ МВС України в Одеській області надійшов диск з відеозаписом дій позивача, яки були кваліфіковані, як адміністративне правопорушення без будь-яких письмових пояснень та заперечень.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, оглянувши надані сторонами диски з відеозаписом подій, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 16 листопада 2010 року, близько 18 годин 15 хвилин, рухаючись на власному автомобілі НОМЕР_1, після здійснення повороту з вул. ОСОБА_2 на вул. Черняхівського м. Одесі позивач був зупинений інспектором ДПС УДАІ ГУ МВС України в Одеській області Маланічевим С.В. . з посиланням на те, що ним був здійснений поворот праворуч без надання переваги пішоходу, який знаходився на проїзній частині, тобто порушені вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху. За цими обставинами інспектором ДАІ був одразу складений протокол про адміністративне правопорушення ВН-1 № 177163.
В протоколі зазначене, що ОСОБА_1 не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину. ОСОБА_1 одразу заперечував в наявності скоєння ним правопорушення, зазначивши в поясненнях до протоколу, що пункт 16.2 ПДР він виконав, тому як пішохід не змінив швидкість та напрямок руху. В протоколі також зазначене, що порушення було зафіксоване на відео.
Після складення протоколу інспектор ДАІ також на місті виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 344022 від 16.11.2010 року, в якої аналогічно з протоколом вказане, що позивач при повороті праворуч не надав дорогу переходу пішоходу, чим порушив п. 16,2 ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 425 грн. Також в постанові зазначено, що до неї додається протокол № 177163. Суд враховує, що посилань в постанові на інші докази не має.
Згідно до п. 2.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ( затвердженого наказом МВС № 77 від 26.02.2009 року) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Пунктом 2.13 передбачене, що посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно пункту 16.2 ПДР України, на регульованих та не регульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.
Таким чином, кваліфікація правопорушення, що передбачене пунктом 16.2 ПДР прямо пов'язане з поняттям «дати дорогу», яке також застосовується при кваліфікації порушень за іншими пунктами ПДР.
У п. 1.10 ПДР України де визначені поняття, встановлене що «дати дорогу»- вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху) , якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, яки мають перевагу, змінити напрямок руху, або швидкість.
Виходячи з цього, встановлення правопорушення по п. 16.2 ПДР пов'язане з встановленням можливих наслідків продовження руху водієм для руху пішохода, а не тільки факту наявності руху пішохода по перехрестю.
Таким чином, для встановлення адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 16.2 ПДР необхідна наявність наступного:
- повернення водієм на перехресті праворуч, або ліворуч;
- наявність на проїзної частині цього перехрестя руху пішохода, що означає його перевагу руху;
- водій продовжив рух при повороті, за наслідком чого пішохід був примушений змінити напрямок або швидкість руху по перехрестю, що означає не надання водієм дороги пішоходу.
Оглянувши надані сторонами відеозаписи подій, яки були кваліфіковані інспектором ДАІ, як адміністративне правопорушення суд встановлює, що вул. Черняхівського має по дві смуги в протилежному напрямку. При здійснені ОСОБА_1 повороту праворуч з вул. ОСОБА_2 на вул. Черняхівського, пішоходів яки б рухалися з правої сторони вулиці Черняхівського на ліву сторону не було. Вбачається, що коли ОСОБА_1 продовжував без зупинки рух по здійсненню повороту, в той же час з лівої сторони вул. Черняхівського в напрямку правої рухалася по перехрестю пішохід. На час коли ОСОБА_1 закінчив рух по здійсненню повороту на крайню праву смугу вул.. Черняхівського та розпочав рух у прямому напрямку, зазначена пішохід здолала з постійною швидкістю руху та без зміни напрямку по перехрестю дві смуги протилежного для ОСОБА_1 напрямку та без перешкод з боку водія ОСОБА_1 продовжила рух ї завершила його в той час, коли інспектор ДАІ зупинив ОСОБА_3 на відстані від перехрестя.
Суд враховує, що ОСОБА_1 одразу заперечував, що міг примусити, або за наслідком проїзду перехрестя примусів пішохода змінити швидкість та напрямок руху, але інспектор ДАІ в порушення ст. 256 КУпАП не залучив вказаного пішохода у якості свідка та не відібрав у неї пояснення.
У відповідності до п.2.1.-2.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоіспекції МВС України (затверджено наказом МВС 27.03. 2009 №111), працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами. У своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, інспектор ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Одеській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї ( з обставин справи УДАІ ГУМВС України в Одеській області) до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Таким чином, працівники УДАІ ГУМВС України в Одеській області зобов'язані досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій ( постанови про притягнення до адміністративної відповідальності).
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Маланічева Сергія Володимировчиа про визнання протиправним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВН № 344022 від 16.11.2010 року інспектора ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Маланічева Сергія Володимировича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 425,0 грн., провадження по адміністративної справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Науменко