Справа № 2-1152/09 р.
12 квітня 2011 року Алчевський міський суд Луганської області у складі:
ОСОБА_1
При секретарі- Шалуновій І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, про звільнення майна з-під арешту,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що між ним та ОСОБА_4 30.01.2008 р. в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу квартири № 4, розташованої по вулиці Гагаріна у будинку 26 в м. Алчевську Луганської області. Саме в той день він сплатив ціну договору 35000 грн. і тоді ж відбулася фактична передача майна від продавця покупцеві. З 30.01.2008 року він вільно та відкрито користування квартирою. Рішенням Алчевського міського суду від 02.07.2010 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 було визнано дійсним та за ним було визнано право власності на цю квартиру. Крім того, між ним та ОСОБА_3 18.05.2009 року в простій письмовій формі було укладено договір без цільової позики, згідно з яким він передав ОСОБА_3 кошти в сумі 85000 грн. для погашення його кредитного договору. Згідно з умовами укладеного між ними договору, у разі неповернення ОСОБА_3 грошей протягом 30 днів, до нього повинно було перейти право власності на квартиру АДРЕСА_2. Рішенням Алчевського міського суду від 02.07.2010 року договір без цільової позики було визнано дійсним і за ним було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3. Вищевказані судові рішення набули законної сили 13.07.2010 року. Згідно відповіді КП «Алчевське БТІ»№ 1357, 1358 від 13.08.2010 року на обидві квартири № 4 та № 19 у будинку № 26 по вулиці Гагаріна у м. Алчевську Луганської області було накладено арешт в рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 Але вироком Алчевського міського суду від 26.03.2010 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_4 не конфісковані, на них не звернено стягнення, вони не були предметом протиправних дій ОСОБА_3 Питання про зняття арешту з вищевказаних квартир судом не розглядалося. Оскільки накладення арешту на належне йому майна, а саме квартири № 4 та № 19 у будинку № 26 по вулиці Гагаріна у м. Алчевську Луганської області позбавляє його можливості ним розпоряджатися, що є порушенням його права власності, то просить звільнити квартиру № 4 та квартиру № 19, які знаходяться у будинку № 26 по вулиці Гагаріна у м. Алчевську Луганської області з-під арешту, накладеному ВДВС Алчевського МУЮ Луганської області від 16.12.2010 р.; усунути перешкоди в здійсненні ним права користування та розпорядження належними йому на праві приватної власності -квартирами № 4 та № 19 у будинку № 26 по вулиці Гагаріна в м. Алчевську Луганської області.
12.04.2010 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з*явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно (а.с. 33, 36), заява про розгляд справи у його відсутність не надійшла.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Алчевського міського суду від 02.07.2010 року договір укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано дійсним та за ОСОБА_2 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 20-21), це рішення набрало законної чинності.
Рішенням Алчевського міського суду від 02.07.2010 року договір без цільової позики укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було визнано дійсним та за ОСОБА_2 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_4 (а.с. 20-21), це рішення набрало законної чинності.
Згідно листів № 1357 та 1358 від 13.08.2010 року КП «Алчевське БТІ», на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 12.01.2010 року було накладено арешти в рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3
Оскільки кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 розглянута Алчевським міським судом 26.03.2010 року та згідно вироку квартири № 4, № 19 у будинку № 26 по вулиці Гагаріна у м. Алчевську Луганської області не були конфісковані, на них не звернено стягнення, вони не були предметом протиправних дій відповідача ОСОБА_3, то вказані квартири є власністю ОСОБА_2.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
Оскільки накладення арешту на належне майно ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_4 позбавляє його можливості ним розпоряджатися, то суд вважає, що необхідно звільнити квартиру № 4 та квартиру АДРЕСА_4 з-під арешту, накладеному ВДВС Алчевського Міського Управління Юстиції луганської області від 16.12.2010 року.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,214-215 ЦПК України, ст.ст. 391, ч.3,4 ст. 334, 328 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Звільнити квартиру АДРЕСА_4 з-під арешту, накладеному ВДВС Алчевського Міського Управління Юстиції Луганської області від 16.12.2010 р.
Звільнити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, накладеному ВДВС Алчевського Міського Управління Юстиції Луганської області від 16.12.2010 р.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. ТКАЧ