79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.03.08 Справа№ 13/19А
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ТзОВ «Самбірська птахофабрика», м.Самбір
до відповідача-1: ДПІ у Самбірському районі, м.Самбір
до відповідача-2: головного управління державного казнчейства у Львівській області в особі Самбірського управління державного казначейства, м.Самбір
про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1948264грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Іваночко М.В. -представник, Семенов В.О. -представник
Від відповідача-1: не з»явився
Від відповідача-2: Дудяк Л.П. -нач.відділу обслуговув. кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів, моніторингу та контролю платежів
Представникам сторін роз'яснено їх права, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Суть спору :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика», м.Самбір, Львівська область подало позов до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області, відповідача-2: Головного управління Державного казначейства у Львівській області в особі Самбірського Управління Державного казначейства у Львівській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 948 264 ( один мільйон дев'ятсот сорок вісім тисяч двісті шістдесят чотири ) гривні.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.03.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі № 13/19А та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25 березня 2008 р.
У відповідності до ст.11 КАС України судом вживались передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування обставин у справі. Судом пропонувалось особам, які беруть участь у справі, подати необхідні докази. Додаткових доказів не поступило. У відповідності до ст.71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. В обгрунтування своїх вимог надано суду додаткові пояснення.
ДПІ у Самбірському районі на вимогу ухвали суду від 13.03.08р. явки представника в засідання суду не забезпечено, пояснення на позовну заяву не надіслано, не зважаючи на те, що про час і місце судового засідання державну податкову інспекцію було повідомлено завчасно, що підтверджується поштовим повідомленням №2793158 про вручення 17.03.08р. рекомендованого поштового відправлення.
Натомість, надіслано в засідання суду телеграму №01 від 24.03.08р. з клоптанням про відкладення розгляду справи в зв»язку із неможливістю явки представника без вказівки причин неявки і без підтвердженості неявки доказами. Таке повідомлення не може вважатися поважною причиною неприбуття до суду представника відповідача-1 і справа підлягає розгляду в порядку п.2 ст.128 КАС України.
Представник Самбірського управління державного казначейства проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що у відповідності до п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.01р., відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Оскільки, державною податковою інспекцією у Самбірському районі Львівської області не було подано органам Державного казначейства України відповідного висновку про відшкодування податку на додану вартість, ніяких прав позивача відповідач-2 не порушував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарським судом встановлено наступне:
згідно свідоцтва платника податку на додану вартість № 18278872 від 05.06.2001р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірська птахофабрика», (м.Самбір, Львівська область) є платником податку на додану вартість і здійснює щомісячне подання декларацій з податку на додану вартість та щомісячну сплату податкових зобов'язань з цього податку.
В період з квітня 2007 року по жовтень 2007 року, відповідно до укладених угод позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, здійснював операції з продажу (поставки) переробним підприємствам м'яса живою вагою, що відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (з відповідними змінами , надалі -«Закон») оподатковується за нульовою ставкою.
Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону позивачем подано до ДПІ у Самбірському районі Львівської області податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди : з квітня 2007 року по жовтень 2007 року, а також заяви про повернення відповідних сум бюджетного відшкодування та розрахунок цих сум за звітні періоди на загальну суму 1 948 264 грн.
З метою визначення достовірності нарахування вказаних сум бюджетного відшкодування, відповідачем-1 проведено виїзні позапланові перевірки позивача, по результатах яких були складені відповідні довідки, що підтвердили правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ :
за квітень 2007 р. -на суму 429 761 грн. ( згідно довідки № 286/23-4/31447233 від 22.06.2007 р.).
за травень 2007 р. -на суму 252 222 грн. ( згідно довідки № 313/23-4/31447233 від 20.07.2007 р.).
за червень 2007 р. -на суму 288 364 грн. ( згідно довідки № 413/23-4/31447233 від 20.08.2007 р.).
за липень 2007 р. -на суму 295 474 грн. ( згідно акту № 450/23-4/31447233 від 17.09.2007 р.).
за серпень 2007 р. -на суму 390 702 грн. ( згідно довідки № 491/23-4/31447233 від 30.10.2007 р.).
за вересень 2007 р. - на суму 302 067 грн. ( згідно довідки № 595/23-4/31447233 від 14.12.2007 р.).
за жовтень 2007 р. -на суму 376 780 грн.( згідно довідки № 595/23-4/31447233 від 14.12.2007 р.).
всього на загальну суму 1 948 264 грн.
Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону податковий орган зобов'язаний у 5-ти денний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідачем-1, всупереч зазначеним нормам, не направлено висновків до органу державного казначейства та не здійснено позивачу відшкодування з податку на додану вартість, заявлене ним у податкових деклараціях.
Пунктом 1.6 ст.1 Закону визначено, що податковим зобов'язанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Пункт 1.7 ст.1 Закону визначає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону, бюджетне відшкодування визначається як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.2.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.01р. №200/86 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.01р. за №489/5680, якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.
У відповідності до п.2.2 вказаного Порядку, підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.
Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
У відповідності до п.3.3 вказаного Порядку, платник податку, який здійснює операції на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою, має право на отримання бюджетного відшкодування протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції.
Згідно пунктів 4.1 та 4.2 вказаного Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.
Проте, відповідачем-1 на день розгляду справи не здійснено передбачені вищезазначеними положеннями законодавства дії, а саме - не надано органу державного казначейства відповідного висновку.
Згідно пунктів 6.1 та 6.2 вказаного Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного чинним законодавством строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїздних документальних, виїздних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи, керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, дослідивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.Адміністративний позов задоволити повністю.
2.Стягнути з державного бюджету України на користь ТзОВ «Самбірська птахофабрика» (м.Самбір, вул.Середня,295, ЄДРПОУ 31447233) 1948264грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу.
3.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя