07.04.08р.
Справа № 19/43-08
За позовом Прокурора м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг
до Приватного підприємства "Візаві", м.Кривий Ріг
про виселення з нежитлового приміщення
Суддя Петренко І.В.
при секретарі Грузін І.М.
Представники:
Від прокурора: Кузьменко С.В. -посв.№57
Кріпак Н.В. -посв.№148
Від позивача: Ягодка Н.Г. -дов. від 27.12.07р. №4785
Від відповідача: Скляр О.О. директор
По справі оголошувалась перерва з 03.04.08р. по 07.04.08р.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача і просить виселити відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 162,3 м2, яке вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку за адресою: м.Кривий Ріг, мкрн.Ювілейний, 4.
Відповідач проти позову заперечує та вважає, що передача майна повинна відбуватись згідно акту прийому-передачі відповідно до п.11 Порядку повернення об'єктів, який затверджено Постановою КМУ №32 від 18.01.01р.
Прокурор та позивач наполягають на задоволенні позовних вимог, оскільки Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.03р. по справі №6/303 було розірвано договір купівлі-продажу від 22.09.99р. майна та приміщення державного підприємства комісійної торгівлі "Сузір'я Водолія", який укладено між Фондом комунальної власності м.Кривий Ріг та приватним підприємством "Визави" та зобов'язано приватне підприємство "Визави" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.99р. - майно, згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м.Кривий Ріг, мкрн.Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі.
Представник позивача в судове засідання 07.04.08р. не з'явився.
Вислухавши пояснення прокурора та відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
Прокурор м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -приватне підприємство «Візаві», м. Кривий Ріг, про виселення з не житлового приміщення. Позивач мотивує позов тим, що згідно з Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 р. у справі № 6/303 достроково розірвано договір купівлі-продажу від 22.09.1999 р. майна та зобов'язано відповідача передати приміщення державного підприємства комісійної торгівлі «Сузір'я Водолія», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, шляхом акту прийому-передачі.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.04р. по справі №6/303 залишено касаційну скаргу ПП «Візаві» без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.03р. без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 01.07.04р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження за скаргою ПП «Візаві» з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 07.04.04р. по справі №6/303.
Частинною 1 ст. 387 ЦК України визначається, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Таким чином, право подання позову належить лише власнику і таке його право є частиною правомочностей щодо подання позовів володільчого захисту.
Згідно із договором купівлі-продажу об'єкта комунальної форми власності право власності на об'єкт переходить до покупця з моменту підписання акта приймання -передачі.
Рішенням господарського суду у справі №6/303 встановлено, і в силу ст. 35 ГПК України не підлягає повторному доведенню, що між вказаними сторонами підписано Акт приймання-передачі об'єкта відповідно до умов договору, із зазначеного моменту до покупця - відповідача у справі - перейшло право власності на придбаний об'єкт.
Аналізуючи положення Закону України «Про Державну програму приватизації…» та положення підзаконного акту - Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32, якою затверджено Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, суд вважає, що сам по собі факт розірвання судом приватизаційного договору, не свідчить про автоматичне виникнення права власності на об'єкт купівлі-продажу у його продавця та автоматичне припинення права власності у колишнього покупця.
Відповідно Державної програми приватизації затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації…", у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32.
Порядок регулює відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним (далі Порядок).
Зокрема, пунктом 2 Порядку визначено: якщо у державну власність повертаються інші об'єкти приватизації, проводиться: інвентаризація та оцінка об'єкта; приймання його державним органом приватизації; прийняття державним органом приватизації рішення про повторний продаж поверненого у державну власність об'єкта приватизації. Тобто чинним законодавством України передбачено перелік дій та порядок їх вчинення щодо повернення об'єктів приватизації у державну власність.
За аналогією норми вказаного вище Порядку застосовуються і до правовідносин з повернення у комунальну власність об'єктів, які продані за приватизаційними угодами у разі їх наступного розірвання.
Враховуючи ту обставину, що стосовно спірного об'єкту не було дотримано вимог Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, тому відсутні підстави для твердження, що позивач має суб'єктивне право на застосування заходів захисту, нарівні з власником, відтак, право на звернення з цим позовом.
У зв'язку з чим вибрана не та форма захисту при подачі цього позову, про виселення, що є підставою для відмови в позові.
Крім цього рішенням -Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.03р. по справі №6/303 вже було зобов'язано відповідача передати спірне приміщення згідно акту, а рішення суду повинно виконуватись та можливість його виконання не втрачено.
А також діючим законодавством, в тому числі про приватизацію, виселення відповідача не передбачено.
До цього ж спірний об'єкт нерухомості відповідно до техпаспорту зареєстровано в БТІ за відповідачем та в установленому порядку свідоцтво недійсним не визнавалось та запис з реєстру не вилучено.
Керуючись ст.ст.11,16,387 ЦК України, ст.ст.1,2,12,21,29,32,33,35,36,44,49, 115,116,117,82-85Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко