01 квітня 2008 р.
№ 4/285
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від
17.01.2008 року
у справі
№ 4/285 господарського суду Кіровоградської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента агро"
до
Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське"
про
стягнення 173 138, 46 грн.
У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" про стягнення з відповідача на користь позивача за договором № 208-03-2006 від 07.04.2006 року основного боргу у розмірі 129 903, 04 грн., пені у розмірі 25 149, 22 грн., 3% річних у розмірі 2 577, 30 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 397, 61 грн., штраф у розмірі 10 111, 29 грн.
20.09.2007 року позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, уточнив розмір пені та просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 14 481, 51 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 193, 202 Господарського кодексу України, статті 509, 525, 625 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується встановленими законом документами (видатковими накладними, довіреностями суворої звітності) і, оскільки відповідач не виконав свої обов'язки за договором № 208-03-2006 від 07.04.2006 року, він зобов'язаний сплатити прострочену заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством .
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2007 року (суддя: Хилько Ю.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2008 року (судді: Ясир Л.О. -головуючий, Герасименко І.М., Прудніков В.В.) у справі № 4/285 господарського суду Кіровоградської області позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" заборгованість за отриманий товар у розмірі 152 359, 46 грн., в тому числі основний борг у розмірі 129 903, 04 грн., пеня у розмірі 14, 481, 51 грн., 3% річних у розмірі 2 577, 30 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 397, 61 грн., державне мито у розмірі 1 523, 60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням, зокрема, на статті 526, 625 Цивільного кодексу України зазначають про те, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 208-03-2006 від 07.04.2006 року належним чином підтверджений матеріалами справи, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Не погоджуючись з постановою суду, Державне підприємство Дослідне господарство "Ставидлянське" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2008 року у справі № 4/285 господарського суду Кіровоградської області, в якій просить постанову у справі та рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2007 року скасувати в частині, прийняти постанову, якою змінити судові рішення, скасувавши їх в частині стягнення з відповідача 4 848, 00 грн. основного боргу, 3 997, 45 грн. пені, 89, 90 грн. 3% річних, 201, 42 грн. збитків від інфляції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", статті 180 Господарського кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що за підрахунками відповідача загальний розмір безпідставно стягнутих з нього грошових коштів становить 9 136, 77 грн.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами, 07.04.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" та Державним підприємством Дослідне господарство "Ставидлянське" укладено договір №208-03-2006.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента агро" поставило відповідачу товар згідно видаткових накладних: №РН-КИ00635 від 23.05.2006 року на суму 14544,00 грн. -засіб захисту рослин Раксіл Ультра 30 літрів; №РН-КИ00786 від 23.06.2006 року на суму 125055,04 грн. -засіб захисту рослин 5 найменувань; №РН-КИ01054 від 26.09.2006 року на суму 4848,00 грн. -засіб захисту рослин Раксіл Ультра 10 літрів. Всього на загальну суму 144447,04 грн.
Факт отримання товару підтверджується матеріалами справи.
Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково, всього у розмірі 14544,00 грн.
Таким чином, судами вставлено, що станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 07.04.2006 року складає 129903,04 грн.
Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також судом встановлено, що поставку по накладній № РН-КИ01054 від 26.09.2006 року проведено в період дії договору, у видатковій накладній йде посилання на договір № 208-03-2006 від 07.04.2006 року. Враховуючи викладене, суд не погодився з поясненням відповідача про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 4848 грн.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що засіб захисту рослин,поставлений за даною накладною, слід вважати поставленим згідно договору.
Крім того, апеляційним господарським судом зазначено, що договором № 208-03-2006 встановлено, що асортимент товару, його кількість, ціна та інші умови визначаються не тільки в додатках до договору, а і в рахунках та накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
Також, судом встановлено, що пунктом 8.2 договору передбачено стягнення пені.
Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що, оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору від 07.04.2006 року, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 129 903,04 грн., 14481,51 грн. пені, 3% річних в розмірі 2577,30 грн. та втрат від інфляції в розмірі 5397,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2008 року у справі № 4/285 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова