Постанова
Іменем України
01 квітня 2008 року
Справа № 2-16/15705-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Веремчук М.А., дов. № б/н від 20.12.2006 р. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Ейч Модус" ЛТД);
відповідача: Безрученко Н.О., дов. № ю-28 від 09.01.2008 р. (Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт");
відповідача: Шапкін А.І., дов. № ю-68 від 14.01.2008 р. (Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт");
відповідача: не з'явився (Державна морська інспекція з безпеки судноплавства);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Ейч Модус" ЛТД на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 06 лютого 2008 року у справі № 2-16/15705-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ді Пі Ейч Модус" ЛТД (1. вул. Рузвельта, 7,Ялта,98600; 2. вул. Лоцманська, 3, кв. 51, місто Севастополь, 99040)
до Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" в особі Державної морської інспекції з безпеки судноплавства (вул. Рузвельта, 5,Ялта,98600)
про визнання недійсним припису
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2008 року по справі № 2-16/15705-2007 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ді Пі Ейч Модус» ЛТД до Державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» в особі Державної морської інспекції з безпеки судноплавства про визнання недійсним припису, провадження по справі припинено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Ді Пі Ейч Модус» ЛТД звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала господарського суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків, викладених у вказаній ухвалі, фактичним обставинам справи, при неповному з'ясуванні обставин, що мають суттєве значення для справи.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 1 квітня 2007 року, у зв'язку з зайнятістю судді Дугаренко О.В. в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ, Дугаренко О.В. замінена на суддю Антонову І.В.
Розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 травня 2007 року Державною морською інспекцією з безпеки судноплавства в особі капітана Ялтинського морського торгівельного порту було винесено припис № 6/05, відповідно до якого проведено перевірку дотримання вимог нормативних актів відносно безпеки судноплавства з боку теплоходу «Еол» що належить ТОВ «Ді Пі Ейч Модус Лтд».
Відповідно до статті 86 Кодексу торговельного мореплавства України Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується Міністерством транспорту України.
Матеріали справи підтверджують той факт, що відповідно до пункту 2 вказаного Припису з 1 травня 2007 року заборонено експлуатацію теплоходу «Еол» без погодження роботи вказаного судна з Ялтинським морським торгівельним портом у частині розкладу та району робіт судна.
Однак, згідно зі статтею 91 вказаного Кодексу кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.
Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі:
а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу та наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
б) порушення вимог до суднових документів;
в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;
г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та прикордонної служби).
Згідно з пунктом 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Однак, відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.
Згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року N 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України ( 436-15 ), іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.
Згідно зі статтями 173 та 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент винесення вказаного припису між позивачем та відповідачем існували господарські правовідносини, які безпосередньо виникають з вимог статей 73, 86, 89 Кодексу торговельного мореплавства України.
Як вибачається із матеріалів справи звернувся до господарського суду АР Крим з позивною заявою про визнання припису № 6/ від 1 травня 2007 року Державної морської інспекції з безпеки судноплавства про заборону експлуатації теплоходу «Еол» недійсним.
Заявою від 6 грудня 2007 року (вхідний № суду 36805) позивач уточнив свої позивні вимоги і просить суд стягнути з відповідача суму збитків в вигляді не отриманих доходів в розмірі 40336,40 грн.
14 січня 2008 року позивач ще уточнив свої позивні вимоги і просить суд визнати недійсним пункт 2 припису № 6/ від 1 травня 2007 року Державної морської інспекції з безпеки судноплавства про заборону експлуатації теплоходу «Еол» та стягнути з відповідача суму збитків в вигляді не отриманих доходів в розмірі 40336,40 грн.
Судова колегія вважає що, суд першої інстанції виніс оскаржуєму ухвалу при невідповідності висновків, викладених у вказаній ухвалі, фактичним обставинам справи та при неповному з'ясуванні обставин, що мають суттєве значення для справи, і передчасно припинив провадження по справі.
Відповідно до вимог частини 4 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної
скарги на ухвалу суду про припинення провадження у справі передає справу на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункти 1,3) 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Закритого товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ді Пі Ейч Модус» ЛТД задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 6 лютого 2008 року по справі № 2-16/15705-2007 скасувати.
3. Справу передати для подальшого розгляду до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова