Cправа № 2а-0770/188/11
Ряд стат. звіту № 10.0
Код - 11
14 березня 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої: судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання Сідей І.І.,
та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з"явився;
відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатія-Транс» про стягнення заборгованості в сумі 10 880,71 грн.
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 березня 2011 року.
Позивач, Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді, звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю ««Карпатія-Транс» в якій просить: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатія-Транс» на користь Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді заборгованість в розмірі 10 880,71 гривень.
14.03.2011 року від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі з а наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, у судове засідання не з'явився повторно, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 41 «Фіксація судового засідання технічними засобами»КАС України: Суд під час розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі про розгляд справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно поданої позивачем копії Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач зареєстрований за адресою: вул.Легоцького 8/40, м. Ужгород, Закарпатська область, тобто, за адресою вказаною в позовній заяві на яку направлялася кореспонденція суду. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа вирішується на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ТзОВ "Карпатія-Транс" (свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 177353 від 08.11.2007) є страхувальником (роботодавцем) в розумінні ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ та відповідно - платником страхових внесків згідно статті 15 цього ж Закону.
До вступу в силу положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-УІ (до 01.01.2011 року). Законом 1058 передбачалось, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) для відповідних платників збору.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлювались у розмірах, передбачених абзацом другим пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.97 р. Для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону (а саме суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачалась ставка у розмірі 33,2 % від об'єкт' оподаткування, тобто від суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню
податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Частиною шостою статті 19 Закону № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Перебуваючи на обліку в управлінні УПФ в м. Ужгороді відповідач з дотриманням норм ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", правил Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція 21-1) (зареєстрована в Мін'юсті за № 64/8663 від 16.01.04), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 (далі - Порядок 26-1), самостійно нарахував страхові внески за спірний період, про що свідчить відповідна звітність, яка подавалась ним в електронному вигляді (завірені роздруківки додаються) за наступні місяці: за липень 2010 року - липень 2010 року, серпень 2010 року - 2335,52, вересень 2010 року - 2426,70, жовтень 2010 року - 2479,42, листопад 2010 року -2114,46, що разом становить суму - 11691,62.
Загальна сума нарахованого відповідачем зобов'язання до Пенсійного фонду за відмічений вище період складає 11691,62 грн.
На погашення зазначеного зобов'язання, платнику з дотриманням порядку календарної черговості зарахування обов'язкових платежів до Пенсійного фонду, що передбачено ст. 106 Закону 1058, частково зараховано сплачені ним внески в сумі 810,91 грн. Затишок несплачених вчасно внесків за цей період складає заборгованість - 10880,71 грн.
В порушення вимог ст. 20 Закону 1058 страхувальник вчасно і у повній мірі не погасив відповідну суму нарахованого ним зобов'язання до Пенсійного фонду, у зв'язку з чим, на підставі частини другої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у такого боржника виникла недоїмка на суму 10880,71 грн.
На виконання пункту 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.04 р. за № 64/8663, органи Пенсійного фонду надсилали страхувальнику вимоги про сплату вищезазначеної недоїмки з метою погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом, проте в добровільному порядку такого погашення здійснено не було.
Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплав.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді до товариства з обмеженою відповідальністю«Карпатія-Транс» про стягнення заборгованості в сумі 10 880,71 грн. - задоволити повністю.
2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатія-Транс»(вул.Легоцького 8/40, м. Ужгород, Закарпатська область, код 32579711) на користь Управління пенсійного фонду України в м.Ужгороді заборгованість в сумі 10 880 (десять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 71 (сімдесят одна ) копійка.
3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Маєцька Н.Д.