Вирок від 16.02.2011 по справі 1-35/11

ВИРОК

іменем України

16 лютого 2011 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб”яка Б.В., при секретарі Янюк С.В., з участю прокурора Гончара І.О., потерпілої ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, підсудної та її адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с. Пироговці Прилукського району Чернігівської області,

мешканки АДРЕСА_1

не працює, громадянка України, циганка, освіта початкова,

не одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимої:

вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2010 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, 70 КК України на строк три роки шість місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

встановив :

26 лютого 2010 року біля 12 год. у АДРЕСА_2 в житловому будинку особи похилого віку ОСОБА_1, 1921 року народження, ОСОБА_4 разом із невстановленою слідством особою представились працівниками відділу соціального захисту населення, шляхом обману та зловживання довірою під приводом майбутнього обміну грошей переконали потерпілу ОСОБА_1 пред'явити їм гроші для огляду, заволоділи грошима в сумі 8000 грн. без наміру їх повернути.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину не визнає повністю і показала, що ніколи в будинку ОСОБА_1 не була і грошей в неї не виманювала.

Проте вина ОСОБА_4 у заволодінні грошей шляхом обману та зловживання довірою доведена повністю дослідженими в суді доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 в суді показала, що до неї додому прийшли дві жінки, які представились їй працівниками відділу соціального захисту і допоможуть їй обміняти гроші на нові. Вона їм надала для огляду всі гроші. В одній банці було 6001 гривня, а в другій банці біля трьох тисяч гривень. Має поганий зір і тому не може детально описати, як виглядають ці жінки, тому не може точно сказати, чи одна з них була ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що ОСОБА_1 повідомила їй про те, що жінки обіцяли поміняти гроші. Тому вона разом з потерпілою звернулись в міліцію. Була понятою під час огляду місця події, працівниками міліції із банок вилучались сліди пальців рук.

Свідок ОСОБА_6 показала в суді, що під час огляду місця події в будинку ОСОБА_1 вилучались сліди пальців рук.

Показання потерпілої і свідків повністю узгоджуються із доказами, що є в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні -з даними протоколу огляду місця події від 26 лютого 2010 року, із якого вбачається, що під час огляду житла ОСОБА_1 вилучено відпечатки слідів пальців рук із баночок, на які вказала ОСОБА_1 що в них вона зберігала гроші і їх тримали в руках жінки, які ці гроші привласнили (а.с.9 - 12), з даними висновку дактилоскопічної експертизи № 60 від 22 листопада 2010 року про те, що вилучені сліди пальців рук в будинку ОСОБА_1 належать ОСОБА_4 (а.с.44 -50).

Аналізуючи наведені докази, достовірність яких у зв'язку з їх відповідністю фактичним обставинам сумніву не викликають, оцінюючи їх у всій сукупності, суд вважає, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою умисно шляхом обману та зловживаючи довір”ям заволоділа грошима ОСОБА_1 на суму 8000 грн., що завдало потерпілій значної шкоди, тому її дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України.

Визначаючи підсудній вид та міру покарання, суд виходить з усіх обставин, за яких було вчинено заволодіння чужим майном, вид майна, на яке здійснено посягання, наслідки, що наступили від цих дій, ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Також суд враховує особу підсудної - за станом здоров”я вона обмежено працездатна, до вчинення цього злочину судимості не мала, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що пом'якшують її вину, у справі нема. Обставиною, що обтяжує вину ОСОБА_4, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_4 можливе тільки шляхом ізоляції її від суспільства, а тому не знаходить підстав для обрання іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 190 КК України, а тільки у виді позбавлення волі без застосування звільнення від відбування покарання. Таке покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. До покарання за цим вироком необхідно приєднати невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року шляхом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов підлягає до задоволення. Частина речових доказів підлягає знищенню, а частина залишенню у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КПК України шляхом часткового складання покарань до покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком Шепетівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року, частково приєднати покарання за даним вироком і остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Зарахувати в строк покарання відбуте ОСОБА_4 частково покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року.

Відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з часу її затримання -з 07 травня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити обрану -утримання під вартою.

Цивільний позов задовольнити і стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 вісім тисяч гривень.

Речові докази - конверт і аркуші паперу, що зберігаються в Полонському РВ УМВСУ -знищити, а аркуш паперу, що знаходиться на сторінці №50 у даній справі -зберігати у справі.

Судові витрати на проведення експертиз в сумі 470 грн. 68 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь експертної установи - НДКЕЦ Хмельницького УМВСУ.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.Боб”як