Справа № 2-а-293/11
29 квітня 2011 року Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Гал Л. Л. ;
при секретарі - Боротей А.Е.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача за довіреністю -ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Берегівського міськрайонного центру зайнятості про визнання його дій протиправними та зобов'язання виплатити допомогу по безробіттю,
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Берегівського міськрайонного центру зайнятості про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання його виплатити допомогу по безробіттю, яка повинна була виплачуватися йому з 07.09.2010 року і протягом наступних трьох місяців.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що просить визнати неправомірними дії Берегівського МРЦЗ та зобов'язати виплатити йому грошову допомогу по безробіттю за період з 07.09.2010 року по 02.12.2010 року, оскільки відповідачем безпідставно не нараховувались та не виплачувались кошти, які він повинен був отримати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Так, позивач зазначив, що він став на облік в Берегівському МРЦЗ 07.09.2010 року, як особа яка шукає роботу і щомісяця відмічався та брав участь на проведених відповідачем заняттях, однак з листа директора БМРЦЗ від 15.11.2010 року дізнався, що йому не буде виплачуватись допомога по безробіттю, у зв'язку з тим, що він не повернув отримані у 2008 році кошти в сумі 2916 грн.. Дане твердження відповідача вважає безпідставним, у зв'язку з чим 02.12.2010 року він написав заяву про зняття його з обліку.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно з 07.09.2010 року по 02.12.2010 року стояв на обліку у Берегівському МРЦЗ як особа, яка шукає роботу та згідно з наказом директора від 07.09.2010 року йому було призначено грошову допомогу по безробіттю. Однак 13.09.2010 року директором БМРЦЗ був винесений наказ про визнання недійсним попереднього наказу в частині призначення допомоги по безробіттю, у зв'язку з тим, що згідно даних Берегівської ОДПІ позивач знаходячись на обліку в МРЦЗ в період з 21.08.2007 року по 08.08.2008 року мав інші доходи, окрім отримуваних ним грошової допомоги по безробіттю, які добровільно не повернув. На підставі цього, Берегівським МРЦЗ був поданий позов до суду про стягнення з нього незаконно отриманих коштів, який знаходиться на розгляді в суді. В трудовій книжці позивача 13.09.2010 року, спеціалістом МРЦЗ був зроблений запис «вважати недійсним Наказ від 07.09.2010 року», але позивач і надалі знаходився на обліку і йому підшукувалась робота, але не виплачувалась грошова допомога. Згідно наказу директора МРЦЗ від 03.12.2010 року позивач був знятий з обліку на підставі його письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості.
Заслухавши сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, позивач ОСОБА_1 07.09.2010 року був зареєстрований Берегівському міськрайонному центрі зайнятості, як особа шукаюча роботу та згідно з наказом директора МРЦЗ від 07.09.2010 року №НТ 100907 йому був наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що також підтверджується записом у трудовій книжці позивача (а.с. 4, 31-34).
Дані обставини в судовому засіданні сторони не заперечили.
Згідно з наказом директора Берегівського МРЦЗ від 13.09.2010 року №НТ 100913 відповідач визнав недійсним прийнятий наказ від 07.09.2010 року у зв'язку з тим, що згідно наданої інформації Берегівською ОДПІ ОСОБА_1 отримував доходи у період перебування на обліку в Берегівському МРЦЗ, що підтверджується Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.02.2009 №14 року та додатками (а.с. 12-15, 35-38). Відповідна запис за №41 була зроблена і у трудовій книжці позивача спеціалістом БМРЦЗ.
Листом директора Берегівського МРЦЗ від 15.11.2010 року позивача ОСОБА_1 було повідомлено, що у зв'язку з тим, що ним незаконно були отримані кошти, які він не повернув добровільно, допомога по безробіттю буде йому виплачуватись з моменту повернення вищевказаних коштів (а.с. 20).
Наказом директора Берегівського МРЦЗ від 03.12.2010 року №НТ 101203, у зв'язку з поданням безробітним ОСОБА_1 заяви про відмову від послуг ДСЗ припинено виплату допомоги по безробіттю та знято його з обліку (а.с. 39-41).
Вищезазначені накази Берегівського МРЦЗ позивачем ОСОБА_1 не були оскаржені незважаючи на те, що йому було відомо про те, що Берегівським МРЦЗ було розпочато вжиття заходів щодо повернення коштів отриманих позивачем у 2008 році, про що свідчить наказ директора МРЦЗ від 17.03.2010 року №16 (а.с. 15), який був винесений до того, як позивач став на облік в МРЦЗ, як особа шукаюча роботу, тобто до 07.09.2010 року.
Так, згідно до пункту 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до абзацу 15 п.п 1 п. 20 Постанови КМУ від 14.02.2007 року №219 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Таким чином, дії Берегівського МРЦЗ щодо відмови ОСОБА_1 нараховувати та виплачувати допомогу по безробіттю за період з 07.09.2010 року по 02.12.2010 року не є протиправними, оскільки позивач не повернув гроші отримані як виплата допомоги по безробіттю за попередній період знаходження на обліку як безробітний у 2008 році, коли приховав своє працевлаштування. Тому суб'єкт владних повноважень діяв згідно з чинним законодавством та відповідно до нормативно-правових актів, якими регулюється його діяльність.
Отже, вважаю, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій Берегівського МРЦЗ протиправними та зобов'язання його виплатити допомогу по безробіттю слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 9, ч.1 ст. 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Берегівського міськрайонного центру зайнятості про визнання його дій протиправними та зобов'язання виплатити допомогу по безробіттю - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена 04 травня 2011 року.
Суддя Л. Л. Гал