Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11-176/11
Категорія
15.03.2011 колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Слісарчука Я.А.
суддів: Гузовського О.Г., Ляшука В.В.
за участю : прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Троїцьк Челябінської області, Російська Федерація, судимого Коростенським міськрайонним судом :
03.08.2009 року за ч.1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком впродов ж одного року;
07.09.2009 року за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком впродов ж одного року.Постановою Коростенського міськрайонного суду від 21.10.2009 року за ст. 71 КК України ОСОБА_1 визначено до відбуття покарання 1 рік 3 місяці позбавлення волі з іспитовим строком впродов ж двох років,
засуджено за ч.2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком ОСОБА_1 призначено остаточне покарання 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання йому визначено рахувати з 19 лютого 2010 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Як визнав суд, ОСОБА_1 16 лютого 2010 року близько 15 год. 50 хв., знаходячись поблизу спортивного майданчика ЗОШ № 24, що по вул. Шевченка, 105-6 в м. Житомирі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зустрів неповнолітнього ОСОБА_2, якого вирішив пограбувати.
В цей же день та час, засуджений підійшов до ОСОБА_2, та погрожуючи йому застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а саме побиттям, наказав йому віддати свій мобільний телефон.Побоюючись застосування відносно нього насильства з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 передав йому мобільний телефон „Sопу Егісssоп W-2001”, який належить його матері потерпілій ОСОБА_3
Таким чином, ОСОБА_1, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито, повторно заволодів чужим майном, а саме: мобільним телефоном „Sопу Егісssоп W-2001” вартістю 615 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „Київстар”, вартістю 25 гривень, а всього майном на загальну суму 640 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вирок просить скасувати, та постановити новий вирок за яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.Вказує на те, що призначене ОСОБА_1 покарання є надмірно м'яким і таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідача, прокурора про задоволення апеляційної скарги з вищенаведених підстав, засудженого ОСОБА_1, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності і є обгрунтованим, а його дії за ст. 186 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
Разом з тим, як обгрунтовано зазначено в апеляційній скарзі прокурора призначаючи ОСОБА_1 покарання суд не дотримався положень ст. 65 КК України.
З вироку видно, що призначаючи покарання суд врахував, що ОСОБА_1 усвідомив свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, його молодий вік, думку потерпілої, яка не наполягала на призначенні ОСОБА_1 суворого покарання та ту обставину, що від злочинних дій засудженого не настало тяжких наслідків, і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Висновок суду проте, що ОСОБА_1 визнав вину і щиро розкаявся не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з матеріалів справи видно, що останній фактично заперечував проти звинувачення в погрозі застосування насильства на адресу потерпілого та у відкритому викраденні чужого майна (а.с.143, 161).
Враховуючи вищенаведені обставини і дані про особу ОСОБА_1, який вчинив тяжкий злочин під час іспитового строку, колегія суддів вважає, що суд безпідставно призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
За таких обставин, колегія суддів скасовує вирок суду в частині призначення покарання і постановляє свій вирок при цьому враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння під час іспитового строку, його молодий вік, думку потерпілої, яка не наполягала на призначенні засудженому суворого покарання та ту обставину, що від злочинних дій ОСОБА_1 не настало тяжких наслідків, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин колегія суддів до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 04 червня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати.
ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України призначити покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і до відбуття призначити остаточне покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 19 лютого 2010 року.
В решті вирок залишити без зміни.
На вирок може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_1, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді