Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/296/11
Категорія 190 (83, 86-1, 143) Шахрайство
26 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Крижанівського В.В.
суддів: Велидчука В.М., Ткача С.О.
з участю: прокурора Сидоренка О.П.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 03 березня 2011 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ходорків Попільнянського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 190 КК України на один рік обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Встановлено йому іспитовий строк - один рік. Відповідно п.3 ст. 76 КК України зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що о 10 години 20 хвилин 17 жовтня 2010 року, знаходився біля будинку 4 по вул. Московській в м. Житомира. В цей час до нього підійшов раніше йому незнайомий ОСОБА_3, який мав намір обміняти 100 доларів США, що є еквівалентом 798 гривень. В цей же день та час у ОСОБА_1 виник умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 під час обміну 100 доларів США,
які надав йому ОСОБА_3, непомітно для останнього з загальної суми грошей, 788 гривень, дістав 10 купюр номіналом 50 гривень, в загальній сумі 500 гривень, які поклав собі в кишеню при цьому додавши до залишеної суми 288 гривень - 10 гривень, які він нібито не додав. Таким чином ОСОБА_1 заволодів 500 грн., ОСОБА_3 чим спричинив йому матеріальної шкоди.
В апеляції захисник просить вирок суду змінити, застосувати до ОСОБА_1 мінімальну міру покарання передбачену ч. 1 ст. 190 КК України - у вигляді штрафу. Посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі враховано дані про особу засудженого та пом'якшуючі обставини.
Крім того, суд не врахував, що за час досудового та судового слідства ОСОБА_1 критично оцінив неправомірність своїх дій та своєї поведінки, дуже щиро покаявся в скоєному, запевнив суд, що більше ніколи не порушить закон та не скоїть злочину, попросив пробачення у потерпілого, який прийняв його вибачення.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення захисника та засудженого, які просили задовольнити апеляцію із підстав зазначених у ній, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляції, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 190 КК України стверджена його зізнанням, показаннями потерпілого ОСОБА_3 про обставини заволодіння його грошима, свідка ОСОБА_4, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події та даними протоколів пред'явлення особи для впізнання і ніким не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані судом правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України з врахуванням вимог ст. 65 КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, особи засудженого.
Призначене покарання за своїм видом і розміром є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 03 березня 2011 року, щодо ОСОБА_1 - без зміни
Судді: