Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22ц/1215/0690/11 Головуючий в 1 інст. Куліченко
Категорія 19 Доповідач Микитюк
Іменем України
27 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Євстаф'євої Т.А., Гансецької І.А.
при секретарі Сапінській Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом АТ „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення коштів
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Коростенського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року,
встановила:
В грудні 2010 року АТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулося до суду і з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і просило розірвати достроково кредитний договір, укладений 31 серпня 2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2, і стягнути з відповідачів -боржника і поручителя в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 51003,06 доларів США або 405923грн.16коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він уклав із ОСОБА_2 кредитний договір на суму 31000 доларів США строком на 120 місяців, а із ОСОБА_3 -договір поруки. Боржник порушив графік погашення кредиту, що надає банку право достроково вимагати розірвання договору і повернення всієї суми кредиту та відсотків.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року позов задоволено. Розірвано кредитний договір, укладений між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” і ОСОБА_2 28.08.2007 року. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача 51003,06 доларів США та по 914 грн.25 коп. судових витрат з кожної. Стягнуто з відповідачів на користь держави по 854 грн.25 судового збору з кожної.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 31 березня 2011 року виправлена описка щодо дати укладення кредитного договору -з „28.08.2007 року” на „31.08.2007 року”.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на неповноту з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що: стягнення в першу чергу має бути звернено на заставлене майно; позивач не довів, що ОСОБА_2 отримала кошти; апелянт виступала поручителем у ОСОБА_4, а не у ОСОБА_2; суд не об'єднав в одне провадження позов банка із позовом її чоловіка ОСОБА_5 про визнання договору поруки недійсним; вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, а тому звільнена від сплати судового збору.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 31 серпня 2007 ОСОБА_2 на підставі письмової угоди отримала у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит в сумі 31000 доларів США строком на 120 місяців (а.с.14,15). В забезпечення виконання зобов'язання за даним кредитним договором в той же день банк уклав із ОСОБА_3 договір поруки (а.с.23). Вказані договори є чинними. Боржник ОСОБА_2 не оспорювала договір позики на тій підставі, що грошові кошти не були нею отримані.
24 січня 2011 року ОСОБА_5 подав до суду позовну заяву про визнання недійсним договору поруки, укладеного його дружиною ОСОБА_3 Проте, на день ухвалення рішення у даній справі, рішення у справі за позовом ОСОБА_5 ухвалено не було. Клопотання про зупинення провадження у справі з цих підстав ОСОБА_3 в суді першої інстанції не заявляла. Відповідно до ст.ст.123, 126 ЦПК України об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору і станом на 15.11.2010 року заборгувала АТ „Райффайзен Банк Аваль” 51003,06 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-7).
Наслідком порушення позичальником договору про повернення позики частинами є право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики в разі прострочення повернення чергової частини (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Частиною 1 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Чинним цивільним законодавством не передбачений обов'язок кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання звертати стягнення в першу чергу на заставне майно.
Отже, вимоги АТ „Райффайзен Банк Аваль” ґрунтуються на матеріальному законі та умовах кредитного договору і договору поруки.
Висновки суду відповідають обставинам справи, рішення по суті позовних вимог ухвалено із дотриманням норм матеріального права.
Помилка щодо стягнення з відповідачів на користь держави судового збору підлягає виправленню шляхом виключення з резолютивної частини рішення третього абзацу.
Та обставина, що ОСОБА_3 є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, не звільняє її від обов'язку відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, судовий збір (ч.1 ст.88 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити рішення Коростенського міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року. Виключити з резолютивної частини рішення абзац третій такого змісту: „Стягнути з кожного з відповідачів на користь держави по 854 грн. 25 коп. судового збору”.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Судді: