справа № 0670/4134/11
категорія 12.3
12 травня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвин О. Т.,
при секретарі - Очич А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1621 про стягнення грошової компенсації за речове майно в сумі 7594.44 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А 1621 про стягнення 7594,44 грн. грошової компенсації за речове майно, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно. Просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 7594,44 грн..
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що речове майно позивачу не було видано з незалежних від військової частини причин.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.
Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09 березня 2011 року №42-ПМ позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом "в" статті 26 (за віком, з правом носіння військової форми одягу) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу". Наказом командира військової частини А2081 №59 від 21 березня 2011 року позивача було виключено зі списків військової частини (а.с.4).
Речовим майном позивач у встановленому порядку не забезпечувався.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 статті 9 цього Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Дію частини 2 статті 9 зазначеного Закону призупинено Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.
Відповідно до положень зазначеного Закону військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби у військовослужбовців залишилось, військовослужбовці були позбавлені лише права, за їх бажанням, під час проходження військової служби, на отримання грошової компенсації замість речового майна.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.
Відповідно до пункту 27 вказаного Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Таким чином, на день підписання наказу про звільнення зі служби у березні 2011 року позивач мав, передбачене цим Положенням, право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість неотриманого речового майна.
Позивач 07 квітня 2011 року звертався до відповідача із заявою про виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с.5), яка відповідачем не була задоволена.
Відповідно до довідки-розрахунку №1 від 21.03.2011 року, виданої військовою частиною А1621, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу становить 7594,44 грн.(а.с.6).
За таких обставин, суд вважає, що порушене право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна, в розмірі, вказаному відповідачем у наданій довідці, підлягає поновленню, шляхом стягнення на його користь вказаної компенсації, визнавши протиправним дії відповідача у відмові виплатити таку компенсацію.
Керуючись Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів", Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затверженого Постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28 жовтня 2004 року, ст.ст.159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини А1621 щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1.
Стягнути з військової частини А 1621 на користь ОСОБА_1 7594,44 грн. грошової компенсації за неотримане речове майно.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин