Рішення від 15.02.2011 по справі 2-422/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого -судді Боб”яка Б.В., при секретарі Янюк С.В., з участю позивачки та відповідача, адвоката відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2011 року ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів в розмірі 35 відсотків від його заробітку щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 2007 року народження. В заяві вказала, що з відповідачем є в шлюбі, але проживають окремо. Син проживає разом з нею на її утриманні, відвідує дитсадок, часто хворіє і тому потребує додаткових витрат. Відповідач має постійне місце праці. Добровільно аліменти на сина відповідач не надає.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримує повністю і пояснила, що не проживають разом з жовтня 2009 року. Вона погоджується і визнає факт, що заробітна плата відповідача становить 1400 грн. в місяць. Але під час спільного проживання ОСОБА_3 мав додаткові доходи від неофіційних заробітків у значних розмірах. На час розгляду справи в суді розміри додаткового доходу ОСОБА_3 їй невідомі. Доходи позивачки становлять 1000 грн. в місяць.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково -погоджується платити аліменти в розмірі 1\4 частини свого заробітку, заперечує наявність додаткового доходу. Погоджується, що доходи позивачки становлять 1000 грн. в місяць.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що сторони є в шлюбі. Проживають окремо з жовтня 2009 року. Мають сина ОСОБА_4, 2007 року народження. Між сторонами не досягнуто згоди про спосіб матеріального забезпечення сина, який проживає з позивачкою. Відповідач має постійне місце праці, місячний заробіток -1400 грн. Позивачка має заробітну плату 1000 грн. в місяць.

Дані обставини встановлені з пояснень сторін про розміри їх заробітних плат і сторони вказані розміри визнають, та наданими суду письмовими доказами -свідоцтвом про народження сина, свідоцтвом про народження сина, довідкою про проживання сина з позивачкою.

Згідно ст. 182, 183 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я і матеріальне становище платника аліментів та дитини, наявність в платника аліментів інших дітей, інші обставини, які мають істотне значення. Аліменти стягуються у частці від заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені судом обставини , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки є підставними, відповідають чинному законодавству, підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що на час розгляду справи прожитковий мінімум на дитину віком до шести років згідно ст.21 Закону України № 2857 -6 «Про Державний бюджет України на 2011 рік»становить 816 грн., а 30% від цього розміру становить 244 грн. 80 коп.(816 грн. х 30% : 100% = 244,80 грн.). Прожитковий мінімум на працездатну особу становить 941 грн. 35 % від заробітку відповідача ОСОБА_3 в розмірі 1400 грн. буде становити 490 грн. (1400 грн. х 35% : 100% = 490 грн.). У разі стягнення в такому розмірі аліментів ОСОБА_3 отримуватиме 910 грн. ( 1400грн. -490 грн. = 910 грн.), тобто менше прожиткового мінімуму.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити позов частково і стягувати аліменти в розмірі 25 відсотків від заробітку (доходів) відповідача ОСОБА_3, оскільки в такому випадку розмір аліментів становитиме 350 грн. (1400 грн. х 25% : 100% = 350 грн.). Даний розмір аліментів перевищує мінімально допустимий розмір аліментів -тобто 244,80 грн., при цьому не порушує права відповідача ОСОБА_3 на отримання прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Щодо посилання позивачки на те, що син ОСОБА_4 хворіє, тому є потреба в коштах на додаткові витрати на його лікування, то згідно ст.185 Сімейного кодексу України батьки, які платять аліменти, зобов'язані брати участь в додаткових витратах на дитину, що викликані її хворобою. Розмір участі у додаткових витратах у разі спору визначається за рішенням суду. Тому ОСОБА_2 не позбавлена можливості вимагати від ОСОБА_3 приймати участь у додаткових витратах на лікування сина, у разі спору звернутися до суду.

Також суд не може прийняти до уваги посилання позивачки ОСОБА_2 на те, що відповідач ОСОБА_3 має додаткові доходи, тому що вона не надала суду доказів про його додаткові доходи -їх наявність та розміри. А згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст.10,11,212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1\4 частини його заробітку (доходу) в місяць, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 11 січня 2011 року і до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до виконання негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги до Полонського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Б. Боб”як