29 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Рассвет» про стягнення штрафних санкцій, -
Справа №К-37729/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
14.06.2006р. до господарського суду Запорізької області звернулось Запорізьке обласне відділення ФСЗІ з позовною заявою до ТОВ Рассвет» про стягнення 8 898 98 коп. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005р.
Постановою господарського суду Запорізької області від 07.08.2006р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 07.08.2006р. - без змін.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За даними Запорізького обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів у відповідача в 2005 р. повинно було працювати 4 інваліда. Згідно зі Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форма №10-ПІ) (надалі-Звіт), наданому відповідачем Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях підприємства - ТОВ «Рассвет» , створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу у 2005р., повинно складати 4 особи, а становило - 2 особи.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і незайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. №1767, передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Відповідач вказаних штрафних санкцій в добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до п.11 цього Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до законодавства.У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі-Закон) для підприємств /об'єднань/, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві у 2005 р. відповідно до вищевказаного Звіту становила - 99 осіб.
Виходячи з цієї норми, на підприємства (об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щорічно сплачувати відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, Звіту за 2005р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2005р. на підприємстві становила 99 осіб. Відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях складає 4 особи - рядок 03 Звіту.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров»я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Отже, питання щодо працевлаштування можливо вирішити тільки відносно до конкретного інваліда.
Підприємства згідно з пунктами 5 та 14 вказаного Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Органами, переліченими вище, інваліди для працевлаштування на підприємство не направлялися, безпосередньо до відповідача інваліди щодо питань працевлаштування не зверталися.
Довідка від 06.07.2006рта лист від 20.07.2006р. за №330 Приазовського районного Центру зайнятості підтверджують факт того, що відповідачем протягом 2005р. регулярно (щомісячно) надавались до Центру зайнятості Звіти форми 3-ПН „Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) ", де зазначалась потреба в працівниках з обмеженою працездатністю (інваліди 2-3 групи) у кількості п'яти осіб на посади сторожів. Але дана категорія осіб безпосередньо на підприємство не зверталась та й Центром зайнятості не направлялась у зв'язку з відсутністю на обліку громадян, які мають інвалідність, за цими спеціальностями, при цьому Центр зайнятості вказує, що відмови підприємства по працевлаштуванню інвалідів не було.
Відповідно до п.5 „Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів " підприємством-відповідачем у Колективному договорі на 2005р. розроблені заходи щодо створення п'яти робочих місць для інвалідів.
Таким чином, суд, дослідивши усі надані сторонами докази у сукупності, зробив обґрунтований висновок, що відповідач довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, передбачені статтею 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ".
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення ФСЗІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 07.08.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 15.11.2006р - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :