83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.04.08 р. Справа № 4/15
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.
при секретарі судового засідання Кужель А.М.
за участю представників сторін:
від позивача - .Навальнєв О.Ю. - за довіреністю від 31.03.2008р. № 14/417,
від відповідача - Клечановський І.С. - за довіреністю від 30.01.2008р. № 1/110,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за позовом - Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» м. Горлівка
про стягнення 144300,00грн. пені і штрафу за порушення строків ремонту обладнання та спонукання відповідача виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007року №02-01/1-КР70 і поставити позивачу відремонтований комбайн П-110,
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 144300,00грн. неустойки, з яких: 53300,00грн. - пеня та 91000,00грн. - штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань по поверненню з капітального ремонту комбайнів і просить зобов'язати відповідача повернути відремонтований комбайн П110.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за укладеним з відповідачем договором про надання послуг з капітального ремонту №02-01/1-КР70 від 16.05.2007року з переліком обладнання, що підлягає капітальному ремонту та протоколом узгодження договірної ціни, планової калькуляції капітального ремонту за рахунку-фактурою №584 від 14.09.2007року на суму 1300000,00грн., який виставлений позивачу для оплати позивачем платіжним дорученням №799 від 19.09.2007року перераховано відповідачу сума передплати, але робота відповідачем по капітальному ремонту обладнання не виконана до наступного часу і не повернений з капітального ремонту гірничопрохідницький комбайн П-110. Претензія №4/2630 від 30.12.2007року, яка направлена відповідачу з вимогою виконати умови договору, залишена без відповіді.
Позивач заявив позов майнового і немайнового характеру, за якими державне мито повинно бути сплачено в розмірах, передбачених в порядку і розмірі, встановлених Декретом Кабінету міністрів України від 21січня 1993року № 7-93 “Про державне мито» (з додатками і змінами), за яким з позовних заяв, що одночасно носять майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими як для заяв майнового, так і немайнового характеру, про що ухвалою про порушення справи від 06.02.2008р. повідомлено позивача.
В судовому засіданні у зв'язку з необхідністю надати сторонами додаткові документи, які необхідні для вирішення даного спору, оголошувалися перерви на 03.03.3008р., 27.03.2008р. на 03.04.2008р. на підставі ст.77 ГПК України, про що були повідомлені учасники процесу.
Позивач надав докази сплати державного мита в розмірі 85,00грн. за позов немайнового характеру.
Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що проти відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» порушена справа про банкрутство 3/220Б від 18.10.2002року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном, тому у відповідності з статтею 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарські санкції (штраф, пеня) не застосовуються. В судовому засіданні підтверджено, що до наступного часу капітальний ремонт гірничопрохідницького комбайну П-110 не закінчився і тому повернути його не має можливості.
Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру неустойки у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства, яке знаходиться в процедурі банкрутства.
2
Після дослідження всіх наданих сторонами документів, заслухавши пояснення представників сторін, їх клопотання, вимоги і заперечення, судом встановлено наступне:
18.10.2002року Господарським судом Донецької області ухвалою порушено справу про банкрутство ВАТ “Горлівський завод “Реммаш» № 3/220б і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання від 07.04.2003року затверджений реєстр вимог кредиторів..31.01.2008року ухвалою господарського суду за клопотанням арбітражного керуючого та голови комітету кредиторів продовжено строк процедури санації по справі № 3/220б про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» м.Горлівка на шість місяців до 31.07.2008року.
Між Міністерством вугільної промисловості України, від імені якого виступив позивач як платник-замовник ремонту та відповідачем підписаний договір від 16.05.2007р. № 02-01/1-КР70 про надання послуг з капітального ремонту гірничопрохідницьких комбайнів за бюджетною програмою “Державна підтримка підприємств з видобутку кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля) і торфу на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничошахтного обладнання» на 2007рік, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду: предмет договору, зобов'язання замовника і виконавця, порядок передачі обладнання на ремонт комбайнів, вартість робіт та порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов договору, додаткові узгодження, які стосуються конкретних питань щодо капітального ремонту шахтно-гірничого обладнання. Цей договір вважається судом укладеним.
Судом встановлено, що договір № 02-02/1-КР70 від 16.05.2007р., на який посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, укладена між сторонами після порушення справи про банкрутство відповідача.
За цим договором замовник - Державне підприємство “Добропіллявугілля» (в подальшому - ДП) доручив виконавцю - Відкритому акціонерному товариству “Горлівський завод “Реммаш» (в подальшому - Завод) за плату зробити капітальний ремонт гірничопрохідницьких комбайнів, найменування, їх кількість, ціна та вантажоотримувачі перелічені в додатку № 1 до договору.
В день укладення договору, сторони склали протокол узгодження договірної ціни за надання послуг з капітального ремонту гірничошахтного обладнання, за яким: за ремонт комбайна ГПКС позивач повинен сплатити заводу - 820 000грн. (без ПДВ) і за ремонт комбайну П110 сплатити за послуги - 1 083 333,33грн.(без ПДВ). Всього повинно бути сплачено позивачем заводу 2 284 000,00грн. (разом з ПДВ).
Пунктом 5.1 договору сторонами узгоджений строк, на протязі якого здійснюється ремонт комбайнів та строк попередньої оплати, а саме: завод взяв на себе зобов'язання здійснити ремонт комбайнів ГПКС та П110) в строк до 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати - 2 284 000,00грн. Тобто сторонами пунктом 4 договору передбачена попередня 100% оплата вартості робіт.
Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний термін оплати товару, а також строки здійснення ремонту.
За пунктом 2.5 договору обладнання повинно бути передано на капітальний ремонт шляхом підписання акту приймання-передачі. З моменту підписання такого акту, обладнання підлягає ремонту.
Відповідачем позивачу для оплати виставлений рахунок-фактура №584 від 14.09.2007року на суму 1300000,00грн., тобто за капремонт комбайну П110. Позивач перерахував 19.09.2007р. відповідачу вартість договірної ціни - 1300000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №799. Цей факт не заперечується відповідачем.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.
Згідно п. 5.1договору строк виконання робіт по ремонту гірничопрохідницького комбайну П110 становить 90 днів з моменту отримання попередньої оплати, тобто до 20.12.2007року, але до наступного часу капітальний ремонт не здійснений. Цей факт не спростований відповідачем.
3
Згідно зі статтею 7 договору зобов'язання за договором забезпечено сторонами неустойкою: у відповідності з п.7.2 договору - за порушення строку ремонту обладнання, передбаченого п.5.1, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості обладнання, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочування, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% вказаної вартості згідно п.2 ст.231 Господарського кодексу України.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно незаконності позовних вимог щодо стягнення неустойки з особи, яка знаходиться в процедурі банкрутства у зв'язку з тим, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство спрямоване на забезпечення визначення обсягу усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що виявляється у забезпеченні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності всіх перед законом, у тому числі й в умовах, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення всіх вимог кредиторів.
Тому мораторій на виконання зобов'язань боржника за винятками, передбаченими ч.5ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поширюється як на зобов'язання, що виникли до введення мораторію, так і протягом його дії.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо виконання інших зобов'язань, які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушеннями. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення штрафних санкцій, ґрунтуються на законі. Цей висновок викладений у постанові Верховного суду України від 17січня 2007р.
При вирішення питання, яке стосується вимог позивача про стягнення 53300,00грн. - пені та 91000,00грн. - штрафу за порушення строку ремонту обладнання, передбаченого п.5.1 договору, суд виходить з наступного:
Підставою відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. За вимогами п.2 ст.218 ГК учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Ще до укладення договору сторонами, ухвалою суду від 18.10.2002року господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» внаслідок його фінансової неспроможності. Відповідно до п.1ст.209 Господарського кодексу України (надалі - ГК) у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього кодексу визнається неспроможним. таким чином. Суд вважає, що при укладання договору з особо, яка визнана судом неспроможною, інша сторона взяла на себе ризик виконання цього договору стороною, фінансове становище якого було йому вже відомо.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку ремонту обладнання виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості обладнання, а за прострочення понад 30-ти днів додатково сплачується штраф в розмірі 7% вказаної вартості згідно з пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України. За статтею 220 ГК боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням.
Факт невиконання умов договору щодо виконання ремонту комбайну П110 в строк до 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, тобто до 20.12.2007року доведений позивачем і не спростовується боржником, так як до часу звернення з позовом, комбайн не відремонтований і не повернутий позивачу, за ремонт якого одержані кошти в сумі 1300000грн.
4
За порушення строків виконання зобов'язання позивачем нарахована передбачена сторонами за договором пеня в розмірі 0,1% вартості обладнання, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що складає 53300грн.. Суд вважає цю вимогу законною і тому в цю частині позову суд задовольняє в повному обсязі.
Що стосується вимог позову про стягнення додатково за прострочення виконання цих же зобов'язань понад 30 днів у розмірі 7% вказаної вартості в сумі 91000грн., суд відмовляє в цій вимозі, так як вона не відповідає вимогам статті 61 Конституції України, яка вказує на те, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім цього, позивач не звертався з вимогою до відповідача за стягненням неустойки одразу після настання часу, коли зобов'язання повинно було відбутися, тобто після 20.12.2007р.
Клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені не задовольняються, так як доведено, що фінансове становище боржника не може бути винятковими обставини, що послужили неможливості виконати договірні зобов'язання відповідачем у встановлений строк, так як фінансове становище позивача - шахти теж знаходиться у тяжкому стані, що підтверджується прийнятим Урядом України Закону “Про заходи, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005року, до якого входе і позивач.
Господарський суд, приймає до уваги, що позивачем доведений факт перерахування грошових коштів у якості попередньої оплати за ремонт комбайну П110, а також факт не невиконання послуг у встановлений пунктом 5.1договору строк, тому задовольняє вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007року №02-01/1-КР70, а саме відремонтувати комбайн П110. Цей висновок ґрунтується на абзаці третьому пункту 3 статті 216 Господарського кодексу України, за яким сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.
Суд не приймає до уваги мотиви відповідача стосовно причин невиконання умов договору, якими є недостатність робітників для виконання взятих зобов'язань тому, що від свого становища завод ставить в залежність від своєї ситуації роботу всієї шахти, яка не може залежати від фінансового становища контрагентів за договором для виконання своїх цільових напрямків.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством.
На підставі статей 525,526,530,546,549 Цивільного кодексу України, статей 193,209,205,218, 231,220 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82, 84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов частково Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля до Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» м. Горлівка про стягнення 144300,00грн. пені, штрафу та зобов'язання відповідача виконати в повному обсязі умови договору від 16.05.2007року №02-01/1-КР70 і поставити позивачу відремонтований комбайн П110.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Горлівський завод “Реммаш» м.Горлівка повідомити замовника про закінчення ремонту комбайну П110 як вимагає п.6.1 договору у строк не пізніше одного місяця, а замовнику з'явитися на завод та прийняти відремонтований комбайн як цього вимагає п.6.2 договору.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Горлівський завод “Реммаш» м. Горлівка, вул.Вавилова,2, ЄДРПОУ 00176408 на користь Державного підприємства “Добропіллявугілля» м. Добропілля-85000, пр.Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32186934 пеню в сумі 53300,00грн., державне мито - 553,00грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовити.
Суддя Гринько С.Ю.
Повний текст рішення оголошений 03.0.42008року.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1-позивачу,
1-відповідачу