ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа №
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання»
до
Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
про
зобов'язання вчинити дії та стягнення 713087,00 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Денисенко А.В.
Представники:
від позивача: Швайко І.О. (довіреність № 20/01-08 від 20.01.2008);
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 03 квітня 2008 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дормедобладнання»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»(надалі -ДТГО «Південно-західна залізниця», відповідач) про зобов'язання прийняти рентгенологічний апарат INTEGRJN S/E у кількості 1 одиниця вартістю 713087,00 грн., підписати акт приймання -передачі вказаного обладнання та стягнення 713087,00 грн. в якості оплати за Договором поставки № П3/НКВ-048329/НЮ. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором щодо прийняття та оплати обладнання, яке підлягає поставці.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та надав заяву про застосування позовної давності, в якій зазначив, що в зв'язку із закінченням строку дії Договору (31.12.2004), сплив строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимог за вказаним договором. З урахуванням викладеного відповідач просить застосувати позовну давність до позовних вимог позивача та відмовити у їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між позивачем та відповідачем 09 липня 2004 року укладено Договір поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ (надалі - Договір), у відповідності до якого Постачальник (позивач) зобов'язався поставити і передати у власність Замовника (відповідача) медичне обладнання для ДКЛ-2, надалі -товар, відповідно до Специфікації №1, а Замовник зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах даного Договору.
Згідно із Специфікацією №1 до Договору поставці підлягає рентгенологічний апарат INTEGRJN S/E у кількості 1 одиниця вартістю 713087,00 грн., ультразвуковий апарат MEGAS GPX у кількості 1 шт. вартістю 352620,00 грн. та електрокардіограф Р 80 Six у кількості 1 шт. вартістю 22470,00 грн.
У відповідності до п. 5.1 Договору товар має бути поставлений Замовнику не пізніше 60 днів від дня перерахування на рахунок Постачальника узгодженого сторонами авансу. Обов'язковою умовою поставки товару, згідно з п. 5.2. Договору має бути тільки письмове повідомлення замовника -Постачальнику на відвантаження товару в кількості і вартості за Договором.
На виконання умов Договору 07.09.2004 позивач передав, а відповідач прийняв ультразвуковий апарат MEGAS GPX у кількості 1 шт. вартістю 352620,00 грн., та електрокардіограф Р 80 Six у кількості 1 шт. вартістю 22470,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною № РН-8 від 07.09.2004 та Актом приймання-передачі товару від 07.09.2004. Подальша передача товару за Договором не здійснювалася, відповідачем не надавалися позивачу письмові повідомлення на відвантаження товару, та не приймався належний до передачі товар згідно договору (рентгенологічний апарат), не зважаючи на неодноразові вимоги про це позивача.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність -встановлюється тривалість у три роки.
Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до п. 11.1 Договору його дія закінчилася 31.12.2004 року, умов щодо пролонгації його дії Договором не визначено. Таким чином, позивач дізнався про порушення своїх прав за Договором поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ саме 31.12.2004, а тому строк позовної давності щодо вимог, які випливають із вказаного Договору закінчився 31.12.2007 року.
Позовна заява подана позивачем до господарського суду 05 лютого 2008 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви, тобто вже після закінчення строку позовної давності.
У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи міститься Заява відповідача № 18/37-НЮ від 05.03.2007 про застосування позовної давності.
За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача, викладених у позовній заяві, та які випливають із умов Договору поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ, що є підставою для відмови у позові.
Висновок позивача про наявність обставин, які свідчать про переривання строку позовної давності згідно із ч. 1 ст. 264 ЦК України суд вважає необґрунтованим, а таке твердження не приймається до уваги враховуючи наступне.
У відповідності до частини першої ст. 264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Таким чином, виходячи із сутності інституту позовної давності, враховуючи зазначені вище норми, можна зробити висновок про те, що законодавець, визначаючи у частині першій ст. 264 ЦК України можливість переривання строку позовної давності, визначає обов'язкові вимоги до факту визнання боржником свого богу, а саме: боржником мають бути вчинені конкретні дії, та ці дії мають бути направлені на визнання боргу з наміром врегулювати питання його погашення.
Із змісту наданих позивачем копій листів відповідача від 26.12.2006 № НЗЕ-10-1793 та від 10.04.2006 № НЗК-5-282 не вбачається вчинення відповідачем дій щодо визнання боргу за Договором поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ, а саме обов'язку прийняти та оплатити рентгенологічний апарат. В листі від 26.12.2006 № НЗЕ-10-1793 відповідач зазначає про погашення заборгованості за поставлене позивачем для медичних закладів залізниці обладнання, та не вказує чітко про визнання обов'язку прийняти та оплатити недопоставлену частину товару за договором поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ. В листі ж від 10.04.2006 № НЗК-5-282 Відповідач взагалі відмовляється від Договору, що не є дією, направленою на визнання боргу за ним з метою врегулювання питання погашення такої заборгованості.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчили б про вчиненням відповідачем дії щодо визнання ним свого боргу за договором поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ, як-то визнана претензія, договори про реструктуризацію боргу чи визначення порядку погашення заборгованості, або платіжні документи про часткове погашення визнаної заборгованості.
Виходячи із наявних матеріалів справи, суд не заперечує факт ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків за Договором поставки №ПЗ/НКВ-048329/НЮ в частині прийняття та оплати недопоставленого товару, однак у зв'язку із закінченням строку позовної давності до подачі позовної заяви у цій справі, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 08.04.2008р