ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа №
За позовом Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів Сумської області
до Міністерства оборони України,
про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 406868,80 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Калантай В.С., Желтоножко А.А.,
від відповідача Комар А.Ю.
у лютому 2008 року Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів звернувся в суд з позовом про зобов'язання Міністерство оборони України затвердити протокол твердої фіксованої ціни та стягнення 82158,08 грн. пені.
У процесі розгляду справи позивач заявою № 490к/юб від 27 лютого 2008 р. змінив предмет позову, просив стягнути з відповідача на користь позивача 324715,72 грн. боргу та 82158,08 грн. пені.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем державного контракту № 251/6/32-064 з оборонного замовлення на виконання дослідно-конструкторської роботи “Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол» (шифр “Атомол») (за кошти Державного бюджету України) від 18 липня 2006 р. по виконанню робіт за другим етапом “Розробка технічного проекту» вартістю 324715,72 грн. останній прийняв ці роботи, проте відмовився узгоджувати тверду фіксовану ціну цього етапу та не оплатив вартість виконаних робіт.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму боргу та неустойки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у зміненому вигляді.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом про стягнення неустойки. Заперечив також проти вимог про стягнення боргу, посилаючись на те, що відповідачем не було подано йому належним чином оформлений рахунок, додатком до якого, окрім іншого повинен бути протокол договірної (твердої фіксованої) ціни, який ним погоджений не був. Вказав на те, що з 2007 року він не є державним замовником по виконанню робіт, які були предметом спірного договору, йому не виділено бюджетного фінансування робіт за спірним договором.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи суд вважає, позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 липня 2006 р. між сторонами по справі укладений контракт № 251/6/32-064 з оборонного замовлення на виконання дослідно-конструкторської роботи “Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол» (шифр “Атомол») (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого позивач за завданням відповідача зобов'язався у відповідності до технічного завдання (Додаток №3 до цього контракту) виконати дослідно-конструкторську роботу “Розробка та виготовлення обладнання для дільниці утилізації мін, що містять атомол» (шифр “Атомол»), а відповідач -прийняти та оплатити вартість виконаних робіт на умовах та в порядку визначеному контрактом.
Виконання робіт за договором та їх оплату передбачено виконувати поетапно (п.п. 1.1, 6.5 договору).
Відповідно до умов розділу 6 договору загальна вартість робіт за контрактом становить 1560000 грн., у т.ч. І етап -330000 грн., ІІ етап -343000 грн., ІІІ етап -887000 грн.
Згідно з умовами п. 6.5 договору при проведенні розрахунків за виконані роботи (етапи робіт) виконавець надає замовнику належним чином оформлений рахунок (рахунок-фактуру), який складається на підставі: акту про виконані роботи, посвідчення представника замовника № 152 про виконані роботи, протоколу договірної (твердої фіксованої) ціни.
Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за умови наявності необхідних коштів на відповідній стадії кошторису замовника (з якої здійснюється фінансування робіт згідно даного контракту). У випадку відсутності зазначених коштів на відповідній стадії кошторису замовника, з якої здійснюється фінансування робіт відповідно до даного контракту, в тому числі по причині ненадходження відповідного фінансування, терміни здійснення зазначеної оплати переноситься до моменту надходження зазначених коштів з державного бюджету України. При настанні зазначених обставин замовник звільняється від обов'язку здійснити оплату виконаних робіт, відшкодування здійснених виконавцем витрат та понесених виконавцем збитків в тому числі моральної шкоди та не отриманої вигоди. Оплата виконаних робіт у цьому випадку здійснюється після надходження у встановленому порядку замовнику відповідних коштів.
Строк дії контракту відповідно до п. 9.17 контракту встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2006 р.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах копією вищезгаданого контракту.
Таким чином між сторонами по справі виникли відносини з договору на виконання дослідно-конструкторських робіт, врегульовані гл. 62 ЦК України.
Поясненнями сторін, актом приймання дослідно-конструкторської роботи (складової частини ДКР) від 8 грудня 2006 р., висновком Представництва замовника № 152 № 43/2 від 20 листопада 2006 р. стверджується факт виконання позивачем передбачених за спірним контрактом робіт ІІ етапу “Розробка технічного проекту» належним чином і в повному обсязі.
Згідно з указаними документами, а також висновком робочої групи Міністерства оборони України щодо рівня фактичних витрат, понесених позивачем під час виконання спірного контракту від 2 березня 2007 р. вартість виконаних робіт за ІІ етапом становить 324715,72 грн.
Запропонований позивачем протокол узгодження твердої фіксованої ціни ІІ етапу відповідачем погоджений не був.
Відповідно до вимог ст. 894 ЦК України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.
Як встановлено судом, спірним контрактом між сторонами передбачено оплату окремих етапів робіт, вартість робіт за ІІ етапом погоджена сторонами у розмірі 343000 грн.
Оскільки роботи за вказаним етапом робіт виконані у повному обсязі та належним чином, запропонований позивачем розмір оплати за цю роботу (324715,72 грн.) не перевищує погодженого сторонами розміру, суд вважає відмову відповідача погодити тверду фіксовану ціну ІІ етапу в указаному розмірі безпідставною.
Як пояснив відповідач у відзивів на позовну заяву та його представник у судовому засідання непогодження твердої фіксованої ціни ІІ етапу робіт було пов'язане із закінченням 2006 бюджетного року, зміною на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 812 від 7 червня 2006 р. органу, який виконує функції із замовлення дослідно-конструкторських робіт з розроблення технології утилізації боєприпасів (з Міністерства оборони України на Мінпромполітики та НКАУ) та не передбачення у Державному бюджеті України на 2007 рік коштів на такі цілі.
Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки роботи за договором були пред'явлені позивачем для прийняття та прийняті відповідачем у 2006 році, коли фінансування таких робіт відповідачу з Державного бюджету України було забезпечене.
Безпідставна відмова відповідача погодити тверду фіксовану ціну порушила право позивача на одержання оплати за договором. Відсутність протягом 2007-2008 років бюджетного фінансування передбачених спірним договором робіт не позбавляє права позивача на одержання належної опати виконаних ним робіт.
Доказів належної оплати виконаних робіт суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що у семиденний строк з дня пред'явлення претензії № 1883к/юр.б від 28 серпня 2007 р. відповідач оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 530, 622, 894 ЦК України підлягає стягненню 324715,72 грн. боргу.
Вимоги про стягнення 82158,08 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач.
Оскільки сторони в установленому порядку звільнені від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зазначені витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів Сумської області задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код 22990305) на користь Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 52, код 14015318) 324715,72 грн. боргу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар