83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.04.08 р. Справа № 25/23
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ Донецької області
до відповідача відкритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Оснастка» м. Краматорськ Донецької області
про стягнення 27022грн.67коп.
За участю
представників сторін:
від позивача: Плахоніна Н.О. - юрисконсульт (довіреність № 06/16 від 23.04.2007р.);
від відповідача: не з'явився
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Оснастка» м. Краматорськ Донецької області про стягнення 27022грн.67коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 19327грн.33коп., індекс інфляції в сумі 1007грн.78коп., 3% річних в сумі 54грн.51коп. та пеня в сумі 6633грн.05коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, розрахунок 3% річних, розрахунок пені, договір № 156 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р. та додатки до нього, лист № 112а від 25.03.2007, акти-рахунки № 156-11 від 30.11.2007 та № 156-12 від 31.12.2007.
У відзиві на позовну заяву (вих. № 33/58 від 26.02.2008) відповідач проти позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1% від суми заборгованості заперечує, посилаючись на ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 231 ГК України, та у зв'язку з цим клопоче перед судом про зменшення розміру пені відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України.
03.04.2008 позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом подав заяву, розрахунок пені, розрахунок 3% річних та розрахунок індексу інфляції.
В заяві (вих. № 06/813 від 28.03.2008) позивач зазначив про те, що відповідачем 14.03.2008 був погашений основний борг. У зв'язку з цим, просить суд провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 19327грн.33коп. припинити, стягнути з відповідача пеню в сумі 6633,05грн., 3% річних в сумі 54,51грн., індекс інфляції в сумі 1007,78грн. та судові витрати.
Зазначена заява судом розглянута та прийнята до уваги.
Представник відповідача в засідання суду 03.04.2008 не з'явився. Ухвала про відкладення розгляду справи була направлена на його адресу рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить штамп реєстрації вихідної кореспонденції господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
01.01.2007 між ТОВ »Краматорськтеплоенерго» (Теплопостачальна організація) та ВАТ науково-виробничим підприємством «Оснастка» (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 156.
На виконання умов зазначеного договору позивач у період листопад - грудень 2007р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 28662грн.23коп., що підтверджується актами-рахунками № 156-11 від 30.11.2007 та № 156-12 від 31.12.2007.
Акти-рахунки були отримані відповідачем, про що мається відповідна відмітка про отримання.
Пункт 6.3. договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді передбачає, оплата виконується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином Споживачу Теплопостачальною організацією, в трьохденний календарний термін з моменту отримання акту-рахунку. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної теплової енергії, та мають бути оформлені споживачем на протязі 3-х календарних днів з дня отримання їх від Теплопостачальної організації.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
В порушення умов договору № 156, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленої та, відповідно, спожитої теплової енергії виконував неналежним чином, а саме: не в повному обсязі та з простроченням строків оплати, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.
Загальна сума заборгованості станом на 28.01.2008 склала 19327грн.33коп.
Після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява надійшла до суду 04.02.2008, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду), відповідач 14.03.2008 оплатив основний борг в сумі 19327грн.33коп. у повному обсязі.
У зв'язку з цим, провадження по справі № 25/23 в частині стягнення основного боргу за надані послуги по постачанню теплової енергії в сумі 19327грн.33коп. підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2.5. договору № 156 від 01.01.2007 та Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з 14.12.2007 по 25.01.2008 на суму боргу 9334,90грн. та за період з 14.01.2008 по 28.01.2008 на суму боргу 19327,33грн. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 6633грн.05коп.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», що є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності, передбачає за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно п. 7.2.5 договору № 156 за ухилення від виконання зобов'язання по актам - рахункам за теплову енергію, а також за їх несвоєчасне оформлення відповідно до п. 6.3 договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХIV від 20.05.1999року.
Отже, договором № 156 від 01.01.2007 з посиланням на Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХIV від 20.05.1999року встановлений цей же розмір пені.
Таким чином, суд робить висновок, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору № 156 від 01.01.2007 та приписам ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», тому сума пені також підлягає стягненню на користь позивача.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції з листопада 2007р. по січень 2008р. та 3% річних за період з 14.12.2007 по 25.01.2008 на суму боргу 9334,90грн. та за період з 14.01.2008 по 28.01.2008 на суму боргу 19327,33грн. Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 1007грн.78коп., 3% річних - 54грн.51коп.
Нарахування інфляційних та 3% річних на суму заборгованості законодавчо закріплено, отже інфляційні в сумі 1007грн.78коп. та 3% річних в сумі 54грн.51коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Заперечення відповідача щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 1% від суми заборгованості судом до уваги не приймається, бо спростовується вищенаведеним.
Позивач платіжними дорученнями № 760 від 28.01.2008 на суму 79,78грн. та № 427 від 18.01.2008 на суму 286,62грн. оплатив державне мито в сумах 79грн.78коп. та 286грн.62коп. відповідно.
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993, з змінами, передбачено, із заяв майнового характеру держмито сплачується в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з позовної заяви, ціна позову складає 27022грн.67коп.
З огляду на ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», держмито повинно бути сплачене в розмірі 270грн.23коп.
Отже, позивачем сплачена сума державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом. Тому, зайво сплачена сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Витрати по сплаті державного мита в сумі 270грн.23коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп. відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-ХIV від 20.05.1999, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» м. Краматорськ Донецької області до відкритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Оснастка» м. Краматорськ Донецької області про стягнення 27022грн.67коп., у тому числі заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 19327грн.33коп., індекс інфляції в сумі 1007грн.78коп., 3% річних в сумі 54грн.51коп. та пеня в сумі 6633грн.05коп., задовольнити частково в сумі 7695грн.34коп., у тому числі індекс інфляції в сумі 1007грн.78коп., 3% річних в сумі 54грн.51коп. та пеня в сумі 6633грн.05коп.
В частині стягнення основного боргу в сумі 19327грн.33коп. провадження по справі припинити за відсутністю предмету спору.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства «Оснастка» (84313, м. Краматорськ Донецької області, вул. Орджонікідзе, 10; п/р 26006190023001 в Краматорській філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 13517472) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 113; п/р 26009060110331 в Краматорській філії КБ «ПриватБанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) індекс інфляції в сумі 1007грн.78коп., 3% річних в сумі 54грн.51коп., пеню в сумі 6633грн.05коп., держмито в сумі 270грн.23коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.
Позивачу видати довідки на повернення з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 79грн.78коп. та в сумі 16грн.39коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Бойко І.А.