79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.03.08 Справа № 11/31
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Легуцькому І.А.
За позовом: Міністерства оборони України, м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженої відповідальності фірми «Петрус», м.Дрогобич Львівської області
Про спонукання до вчинення дій
Представники:
Від позивача -Маєвський-пров.спец.доручення № 220/1026/д від 28.12.2007року
Від відповідача - Андренко-предст.доручення б/н від 08.02.3008року
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.02.2008року порушено провадження у справі за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженої відповідальності фірми «Петрус» про спонукання до вчинення дій: повернення крана КШТ-80.01.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами контракт від 21.11.2001р. № 62-01 на виконання робіт по доробці військової техніки, відповідно до якого відповідач зобов'язався у 2001році провести роботи по доробці крана КШТ-80.01, виготовленому по замовленню Міністерства оброни України та переданому йому на відповідальне зберігання, укомплектувати кран недостатнім майном згідно з «Актом загальної оцінки технічного стану і наявності технічної документації крану КШТ-80.01 та переліком необхідних робіт для введення його в експлуатацію» від 24 квітня 2001року у кількості та термінах, зазначених у відомості виконання робіт, що додається до Контракту і є його невід'ємною частиною, за що позивач зобов'язався розрахуватися.
Відповідно до п.3.1 контракту термін виконання робіт та передача крану позивачу здійснюється у відповідності з відомістю.
Однак, в зв'язку із відсутністю фінансування роботи щодо доробки крану виконавцем не здійснювались, розрахунково-калькуляційні матеріали стосовно понесених витрат з проведенням доробки (ремонту) позивачу не надавались.
Згідно відомості виконаних робіт відповідач повинен був повернути кран КШТ-80.01 до 20.12.2001р.
Термін дії контракту відповідно до п. 8.2 закінчився 31 серпня 2002року.
Враховуючи відсутність потреби інженерних військ у крані КШТ-80.01 замовником прийнято рішення про повернення крану Міністерству оброни України без подальших робіт, про що повідомлено відповідача листом від 23.03.2004р. № 128/1235 без його доробки.
Листом від 23.03.2004року № 23-03/01 відповідач повідомив про готовність повернення крану за умови проведення розрахунків по понесених витратах.
Позивач повторно звертався до відповідача листами від 06.04.2005року № 247/1685 та від 06.02.2006року № 247/4/442 про повернення крану та надання розрахунково-калькуляційних матеріалів.
Однак, ні кран не повернутий, ні матеріали не надіслані, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом про спонукання ТзОВ «Петрус» до вчинення дій, що полягають в поверненні крана КМТ-80.01 Міністерству оброни України.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають відмові з огляду на наступне:
На підставі укладеного між сторонами Державного контракту від 21.11.2001року № 62-01 на виконання робіт по доробці військової техніки позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання та укомплектацію недостатнім майном кран згідно з «Актом загальної оцінки технічного стану і наявності технічної документації крану КШТ - 80.01 та переліком необхідних робіт для введення його в експлуатацію» від 24.04.2001р.
Сума контракту на момент його укладення орієнтовно складає 200000,00грн.
Термін дії контракту встановлений п.8.2 договору і визначається з моменту підписання контракту до 31 серпня 2002року.
В зв'язку із відсутністю фінансування роботи щодо доробки крану виконавцем не здійснювались, розрахунково-калькуляційні матеріали стосовно понесених витрат з проведення доробки (ремонту) позивачу не надавались.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись пропуск позивачем термінів позовної давності.
Оскільки, контракт підписаний сторонами 21.11.2001року, то цивільно-правові відносини між сторонами виникли в момент підписання вищезазначеного контракту.
Позивач звернувся до суду із позовом 01.02.2008року.
Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність-це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого цивільного права чи інтересу шляхом подачі позовної заяви.
Таким чином, поки порушення права не відбулося, не може бути початку перебігу позовної давності.
Відповідно до ст. 261 ЦК України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки термін дії договору закінчився 31 серпня 2002року, а відповідач жодних договірних зобов'язань не виконав, таким чином право позивача було порушено з цього моменту.
Право на позов -це можливість отримати захист порушеного права у судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права.
Загальний строк позовної давності складає три роки.
П. 1 ст. 259 передбачає збільшення позовної давності за домовленістю сторін, про що укладається відповідний договір.
В даному випадку, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на пропущені позивачем строки звернення до суду із позовом.
Відповідно до ч. 2 п. 5 ст. 261 ЦК України -за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.
Ч. 3 ст. 267 ЦК України зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, отже якщо такої заяви не було, суд може винести рішення про захист права, хоча строк позовної давності пропущений. В даному випадку сторона відповідача заявляє про сплив позовної давності.
Суд, вправі поновити пропущений строк за умови визнання причин його пропуску поважними. Позивачем не доведено поважність пропуску свого права на звернення до суду.
Стаття 267 ЦК України передбачає наслідки спливу позовної давності, встановлюючи в якості загального правила втрату права на задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Керуючись ст. ст. 82-84 ГПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Сало І.А.