13 березня 2008 р.
№ 2-17/5520-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційне подання
Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
на рішення
та постанову
Господарського суду АР Крим від 07.05.2007 року
Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року
у справі за позовом
до
про
ТОВ "Гігієна-Біо-Україна"
Міністерства оборони України
визнання договорів дійсними та визнання права власності
у квітні 2007 року, ТОВ "Гігієна-Біо-Україна" пред'явило у господарському суді Автономної Республіки Крим позов до Міністерства оборони України, у якому просило визнати договір №14/03-06/04/4 від 24.03.2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №14/03-06/04 від 06.03.2006 року про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення дійсним, а також визнати за ним право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на території військового містечка №239 на провулку Курчатова,1, с.м.т. Виноградне, АР Крим, які передані йому по акту від 24.03.2006 року .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на виконання договору зі сторони відповідача, який, проте, ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору, а тому, на підставі частини 2 статті 220 ЦК України, позивач просив суд задовольнити його вимоги.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 року -без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційним поданням першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, у якому він, посилається на безпідставність задоволення позову, визнання спірного договору дійсним та права власності на майно, неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм і просить рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши, викладені у касаційному поданні доводи, судова колегія вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що за умовами договору№14/03-06/04 від 06.03.2006 року підлягало відчуженню майно, яке закріплено за військовою частиною на праві оперативного управління і, відповідно до ст.1 Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України", є військовим.
Порядок відчуження такого майна визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 6 Закону України №1075-ХІV).
Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1919 Положення про порядок реалізації військового майна Збройних Сил України передбачає, що рішення про відчуження військового майна, яке є придатним для подальшого використання, а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого майна, приймає Кабінет Міністрів України, а списаного військового майна - Міністерство оборони України (п.3, 4, 6, 7 Положення).
Рішення про відчуження військового майна, яке є предметом спірного договору зазначені органи не приймали, і, вчинення дій по відчуженню військового майна у іншому, ніж передбачено законодавством порядку, не може породжувати правових наслідків, а тому, висновок господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо права позивача на військове майно є безпідставним.
При такому положенні, судові рішення підлягають скасуванню, а оскільки, обставини справи не потребують додаткового дослідження, судами допущена лише їх неправильна правова оцінка, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2007 року у справі №2-17/5520-2007 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко